03 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/948/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О., суддя Істоміна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства “Артемсіль” м.Соледар, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2021 року у справі №905/948/21 (суддя Макарова Ю.В.);
за позовом - Акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” м.Дніпро Акціонерного товариства “Українська залізниця”;
до - Державного підприємства “Артемсіль” м.Соледар, Донецька область;
про стягнення штрафу у розмірі 23 635,00 грн.
У травні 2021 року до господарського суду Донецької області звернулося Акціонерне товариство “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” м.Дніпро Акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі-Позивач) з позовною заявою до Державного підприємства “Артемсіль” м.Соледар, Донецька область (далі-Відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 23 635,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.08.2021 року у справі №905/948/21 позовні вимоги - задоволені.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить спірне рішення скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу задовольнити, зменшивши його розмір до 1 (однієї) провізної плати - 4 727,00 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає, що факт неправильного зазначення ним у залізничній накладній №53098810 відомостей про адресу одержувача не спричинив збитків для Позивача та не створив небезпеки на залізничному транспорті, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заявленого у відзиві на позовну заяву клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати у розмірі 4 727, 00 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 року у справі №905/948/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства “Артемсіль” м.Соледар, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2021 року у справі №905/948/21 та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі ч. 10 ст. 270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 22.09.2021 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та прохав суд спірне рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2021 року у справі №905/948/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Барбашової С.В. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Попков Д.О., Істоміна О.А.
Будь-яких заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.
За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені та сторонами не заперечуються наступні обставини.
Відповідачем 17.02.2021 року зі станції Сіль Донецької залізниці було відправлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Домінанта-ЮСБ” на станцію Кам'янське Придніпровської залізниці за залізничною накладною №53098810 (далі-залізнична накладна) у вагоні №67898221 сіль технічну (сіль кам'яну).
При оформлені вищезазначеної залізничної накладної на вагонну відправку представником Відповідача в графі 4 “Одержувач” зазначено адресу: ЄДРПОУ 34830137 ТОВ “Донінанта-ЮСБ”, 69067, м. Запоріжжя, вул. Тенісна, б. 12, кв. 29.
По прибуттю вагонної відправки за спірною накладною на станцію призначення Кам'янське Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена Відповідачем у вказаній накладній, не відповідає адресі одержувача вантажу ТОВ “Донінанта-ЮСБ”.
Згідно телеграми станції Сіль Донецької залізниці №8 від 19.02.2021 року, відправленої на підставі листа Відповідача №25/204 від 19.02.2021 року, по станції призначення Кам'янське Придніпровської залізниці у накладній №53098810 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 69067, м. Запоріжжя, вул. Тенісна, б. 12, кв. 29 на 01042, м. Київ, вул. І. Брановицького, 3, оф. 12.
Позовні вимоги в суді першої інстанції Позивач обґрунтовував фактом неправильного зазначення Відповідачем адреси одержувача вантажу в залізничній накладній №53098810 від 17.02.2021 року, що стало наслідком нарахування Позивачем Відповідачу штрафу у розмірі 23 635,00 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що допущена ним у спірній накладній механічна помилка при зазначенні вірної адреси вантажоодержувача була оперативно виправлена, а тому така помилка не могла призвести до будь-яких негативних наслідків (витрат) для Позивача. Крім того, у відзиві на позовну заяву Відповідач просив суд першої інстанції зменшити заявлений Позивачем до стягнення розмір штрафу з 23 635,00 грн до однієї провізної плати - 4 727, 00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для нарахування Позивачем штрафу у розмірі 23 635,00 грн за неправильно зазначену у накладній адресу одержувача вантажу. При цьому, суд вважав відсутніми підстави до задоволення клопотання Відповідача про зменшення заявленого Позивачем розміру штрафу, мотивуючи такий висновок співрозмірністю розміру штрафу з допущеним правопорушенням. Судом також зазначено, що приписи Статуту залізниць України не пов'язують стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки, рішення господарського суду оскаржується Відповідачем лише в частині відмови у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати, з урахуванням вимог вищенаведеної норми судова колегія переглядає рішення суду лише в зазначеній частині.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.
Відповідачем 17.02.2021 року зі станції Сіль Донецької залізниці було відправлено ТОВ “Домінанта-ЮСБ” на станцію Кам'янське Придніпровської залізниці за залізничною накладною №53098810 сіль технічну (сіль кам'яну), проте при оформлені вищезазначеної залізничної накладної на вагонну відправку представником Відповідача в графі 4 “Одержувач” було зазначено невірну адресу одержувача, на підставі чого, на станції призначення Кам'янське Придніпровської залізниці було складено акт загальної форми №208 від 20.02.2021 року (а.с.12), яким засвідчено факт зазначення Відповідачем невірної адреси одержувача.
Умовами п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 року Міністерства транспорту України унормовано, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтями 118, 122 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття Відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений ст.ст. 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.
При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які в силу специфіки правовідносин, були поставлені Відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.
Відповідачем в обґрунтування підстав до задоволення заявленого ним клопотання до суду першої інстанції надано розрахунок від 15.06.2021 року прогнозованих втрат ДП “Артемсіль” в 2021 році внаслідок проведення ООС та введення санкцій з боку Росії, проте як вірно зазначено господарським судом, вищезазначений доказ не є належним документом фінансової звітності підприємства, який відображає загальний стан матеріального становища товариства та його активи за певний обліковий період, у зв'язку з чим наданий розрахунок не дає можливість оцінити дійсне фінансове становище Відповідача на момент розгляду справи в суді першої інстанції.
Будь-яких інших доказів в обґрунтування поданого клопотання, Відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Відповідачем у передбаченому законом порядку не доведено, що стягнення заявленого Позивачем штрафу у розмірі 23 635,00 грн є неспівмірним з наслідками порушення, не відповідає засадам розумності та справедливості, є несправедливо непомірним тягарем для Відповідача та може спричинити зупинення його господарської діяльності.
Щодо тверджень Відповідача, що факт неправильного зазначення ним у залізничній накладній №53098810 відомостей про адресу одержувача не спричинив збитків для Позивача, колегія суддів зазначає, що, норми Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють в тому числі питання відповідальності за наслідки неправильного зазначення вантажовідправником у накладній адреси одержувача вантажу.
Так, в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, якими чітко визначено розмір штрафу.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
При цьому, при застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Положення статті 122 Статуту залізниць України не пов'язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника.
Враховуючи вищезазначені висновки колегії суддів в межах даної справи та приписи чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про відсутність в даній ситуації підстав для задоволення клопотання Відповідача про зменшення розміру заявленого Позивачем штрафу з 23 635,00 грн до однієї провізної плати - 4 727, 00 грн.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи спірне рішення, в оспорюваній частині в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення на основі всіх доводів, що були належним чином надані сторонами і підтверджувалися наявними в матеріалах справи доказами.
Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи в частині відмови у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення штрафу судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції в цій частині.
За таких підстав рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2021 року у справі №905/948/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Артемсіль” м. Соледар, Донецька область - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2021 року у справі №905/948/21 - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції віднести на Державне підприємство “Артемсіль” м. Соледар, Донецька область.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.11.2021 року.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя О.А. Істоміна