ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 916/177/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді: Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)
Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.;
Представники сторін:
Від Державного підприємства „Великомихайлівське лісове господарство" - Воронюк М.О., договір № б/н, від 08.02.21;
від прокуратури - Лянна О.А., посвідчення № 057608, від 22.10.20;
від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - Лех А.О., на підставі витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Великомихайлівське лісове господарство"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021
по справі №916/177/21
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)
до Державного підприємства „Великомихайлівське лісове господарство"
про стягнення шкоди у розмірі 1 293 304,72 грн.,
(суддя першої інстанції: Д'яченко Т.Г., дата та місце прийняття ухвали: 16.09.2021, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, просп.Шевченка, 29)
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 по справі №916/177/21 відмовлено Державному підприємству „Великомихайлівське лісове господарство» у задоволенні заяви від 01.09.2021р. вх. №ГСОО 2-1113/21 про розстрочення виконання рішення суду по справі №916/177/21.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ДП «Великомихайлівське лісове господарство» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 по даній справі скасувати, задовольнити заяву ДП «Великомихайлівське лісове господарство» про розстрочення рішення суду та розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 у справі №916/177/21.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи заявника, а лише зазначив, що наведені підприємством обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, оскільки заявником взагалі не підтверджено належними та допустимими доказами неможливість виконання рішення суду, щодо розстрочення якого було подано відповідну заяву.
При цьому, судом першої інстанції не зазначено, які документи на думку суду є належними та достатніми для висновку про неможливість виконання підприємством рішення суду в тому порядку, в якому було зазначено в даному рішенні.
Також апелянт зазначає, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарським судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Так, беручи до уваги рекомендації щодо максимального утримання від контактів осіб, щодо дотримання режиму карантину, допоки зберігається небезпека поширення коронавірусної хвороби, апелянт вважає, що обставини, пов'язані з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби можуть розцінюватись, як інші надзвичайні події у розумінні п.3 ч.4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, як такі, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та свідчать про наявність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, оскільки захист здоров'я учасників виконавчого провадження має пріоритет у порівнянні з дотриманням строків виконання судового рішення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП „Великомихайлівське лісове господарство" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 по справі №916/177/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, призначено розгляд справи на 02.11.2021 року о 14-30 год.
21.10.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки апелянтом не доведено порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції стосовно того, що доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочки виконання рішення, відповідачем не надано, згоди позивача на розстрочку виконання рішення суду відповідачем не отримано, як і не надано належних доказів неможливості виконати рішення суду.
В судове засідання з'явились прокурор та представники сторін. Представник апелянта підтримав доводи та вимоги, викладені ним в апеляційній скарзі. Представники позивача та прокурор заперечували проти доводів скарги, просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з приписами ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, подану в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу задоволено повністю, стягнуто з ДП „Великомихайлівське лісове господарство» на користь позивача 1293304,72 грн. шкоди, заподіяної державі Україна.
У зв'язку з набранням рішення суду законної сили, 15.06.2021 Господарським судом Одеської області були видані накази про примусове виконання рішення суду від 17.05.2021 у справі №916/177/21.
01.09.2021 до Господарського суду Одеської області від ДП „Великомихайлівське лісове господарство» надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду по справі №916/177/21.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2021прийнято заяву ДП „Великомихайлівське лісове господарство» від 01.09.2021р. вх. №ГСОО 2-1113/21 про розстрочення виконання рішення суду по справі №916/177/21 до розгляду та призначено розгляд заяви на "16" вересня 2021 о 10:20, повідомлено учасників справи про розгляд заяви 16.09.2021 о 10:20.
В обґрунтування поданої заяви ДП „Великомихайлівське лісове господарство» було зазначено суду, що станом на сьогоднішній день немає об'єктивної можливості одразу єдиним платежем сплатити в повному обсязі суму боргу на рахунок держави, визначену рішенням суду.
За поясненнями заявника, відповідна обставина випливає із того, що відповідач є державним підприємством, тобто фактично фінансується державою. Однак, внаслідок дуже низького рівня фінансування ДП „Великомихайлівське лісове господарство», у останнього ледве вистачає коштів на оплату праці робітникам підприємства, однак, як було зазначено суду, відповідач розуміє та усвідомлює свій обов'язок по необхідності виконання рішення суду, та всіма силами намагатиметься виконати його, не вдаючись до засобів примусового виконання.
Також було зауважено суду, що в цілому, розстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік буде цілком збалансованим між інтересами позивача та відповідача, адже відповідачу це надасть можливість добровільно виконати рішення суду без звернення до реалізації його майна, а відповідач не зазнає жодних збитків та врешті його вимоги будуть задоволені відповідачем в добровільному порядку.
За твердженнями відповідача у випадку одноразового стягнення з ДП „Великомихайлівське лісове господарство» всієї суми збитків за рішенням господарського суду по даній справі, зазначені обставини можуть призвести до неплатоспроможності підприємства, неможливості виплати заробітної плати працівникам, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. За таких обставин, виникне загроза в зупиненні діяльності підприємства, що, як наслідок призведе до кризової ситуації у лісогосподарській сфері південного регіону.
Крім того, як було вказано відповідачем, на балансі підприємства хоч і існує майно, однак, у разі примусового виконання рішення суду шляхом реалізації майна підприємства, діяльність останнього фактично буде зупинено, адже майно, яке є на балансі підприємства, та яке може бути реалізовано в ході виконання рішення суду, слугує для відповідача майже єдиним засобом контролю за ввіреною підприємству територією лісових угідь.
Враховуючи вищенаведені обставини, з метою недопущення погіршення становища в природоохоронній сфері, недопущення доведення підприємства до неплатоспроможності, а також з метою забезпечення збалансованості прав та інтересів позивача та відповідача, керуючись ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просив суд затвердити наступний графік погашення боргу: до 30.09.2021 - 107775,40 грн.; до 30.10.2021 -107775,40 грн.; до 30.11.2021 - 107775,40 грн.; до 30.12.2021 - 107775.40 грн.; до 30.01.2022 - 107775. 40 грн.; до 30.02.2022 - 107775,40 грн.; до 30.03.2022 - 107775,40 грн.; до 30.04.2022 - 107775,40грн; до 30.05.2022 - 107775,40 грн.; до 30.06.2022 - 107775,40 грн.; до 30.07.2022 - 107775,32 грн. до 30.08.2022 - 107775,32 грн.
Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 по справі №916/177/21 відмовлено ДП „Великомихайлівське лісове господарство» у задоволенні заяви від 01.09.2021 вх. №ГСОО 2-1113/21 про розстрочення виконання рішення суду по справі №916/177/21.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд вказує, що доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочки виконання рішення, відповідачем не надано, згоди позивача на розстрочку виконання рішення суду відповідачем не отримано., як і не надано належних доказів неможливості виконати рішення суду, наразі.
Суд першої інстанції вказав, що обов'язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, які заявник повинен довести суду відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, оскільки заявником взагалі не підтверджено належними та допустимими доказами неможливість виконання рішення суду, щодо розстрочення якого було подано відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Водночас розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
Тобто, розстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26 червня 2013 року №5-пр/2013 у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Таким чином, для надання розстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
В обґрунтування заяви про надання розстрочки виконання рішення по даній справі відповідач зазначав, що відповідач є державним підприємством, тобто фактично фінансується державою. Внаслідок низького рівня фінансування у підприємства ледве вистачає коштів на оплату парці робітникам. У випадку одноразового стягнення з підприємства всієї суми збитків, зазначені обставини можуть призвести до несплатоспроможності підприємства, неможливості виплати заробітної плати працівникам, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду. При цьому, фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано суду доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочення виконання рішення на рік. Суду не надано доказів того, що у боржника протягом року з'являться грошові кошти щоб розрахуватися з позивачем.
Посилання скаржника, на введений на території України карантин через спалах коронавірусу «COVID-19», як на форс-мажорну обставину, не може бути безумовною підставою для задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду, враховуючи при цьому інтереси позивача та здійснення ним діяльності в період дії карантину. За приписами п.3 ч.4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, враховуються судом при вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення та є правом суду.
Тоді як за приписами ч.3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, враховуючи вищевикладене на переконання колегії суддів, скаржником не було надано суду доказів в обґрунтування поданої скарги, а також доказів, які б підтверджували скрутний фінансовий стан боржника, не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду, оскільки заявником не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим
Колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду при перегляді ухвали суду першої інстанції не встановлено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які в силу приписів ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, покладених в основу оскаржуваної позивачем ухвали, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Великомихайлівське лісове господарство" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 по справі №916/177/21 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 по справі №916/177/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2021 року.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош