21 жовтня 2021 року
м. Чернівці
справа № 715/1962/14-ц
провадження №22-ц/822/976/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів: Владичана А.І., Кулянди М.І.
секретар Тодоряка Г.Д.
з участю представника відповідача Поляка Петра Петровича
учасники справи:
позивач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
відповідач ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )
апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2021 року, головуючий у першій інстанції Цуренко В.А.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» у серпні 2014 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Вказувало, що Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту 7 червня 2005 року № 150, за яким ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 20 000 доларів США із сплатою 12 % річних.
ОСОБА_1 зобов'язання з сплати кредиту в сумі 10232 доларів США 67 центів, відсотків в сумі 6681 долар США 87 центів, пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 15882 грн. 62 коп., пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 12592 грн. 24 коп. не виконала.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі 16 914 доларів США 54 центи, що еквівалентно 190 245 грн. 51 коп. та 28 474 грн. 86 коп.
Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 7 червня 2005 року №150 в сумі 16 914 доларів США 54 центи та 28 474 грн. 86 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2017 року виправлено описку у заочному рішенні Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року № 715/1962/14-ц провадження № 2/715/730/14 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та у виконавчому листі, вважати вірним ідентифікаційний код відповідача 2337664688.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року.
Посилалася на не отримання копії заочного рішення Глибоцького районного суду м.Чернівці від 3 листопада 2014 року відповідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 5 листопада 2014 року у зв'язку із зміною ОСОБА_1 прізвища та ім'я на ОСОБА_2 24 жовтня 2008 року, не уповноваження на отримання поштової кореспонденції інших осіб, проживанням у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації з 2008 року по даний час
Зазначала, що дізналась про наявність судового рішення 15 червня 2021 року у зв'язку із відкриттям приватним виконавцем Кондрюком К.О. виконавчого провадження, отримання копії заочного рішення Глибоцького районного суду м.Чернівці від 3 листопада 2014 року представником ОСОБА_3 10 серпня 2021 року, поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду м.Чернівці від 3 листопада 2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2021 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
У задоволені заяви ОСОБА_2 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2021 року відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, рекомендоване повідомлення про вручення заочного рішення ОСОБА_1 5 листопада 2014 року, яке містить підпис працівника пошти та не містить особистого підпису відповідача, зміну ОСОБА_1 прізвища та ім'я на ОСОБА_2 24 жовтня 2008 року, не уповноваження ОСОБА_2 на отримання поштової кореспонденції інших осіб, акт Приватного підприємства «Житлосервіс» від 11 серпня 2021 року №180 про проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації з 2008 року по даний час.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Залишаючи заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями ч.2 ст.126, ч.2, 3 ст.284 ЦПК України та дійшов висновку про недоведеність поважності причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції вважав встановленим, що копію заочного рішення у справі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), отримано 05 листопада 2014 року, ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат поляк М.В., подано заяву
про перегляд заочного рішення після закінчення строку на її подання.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
Встановлено, що заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року , постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 7 червня 2005 року №150 в сумі 16 914 доларів США 54 центи та 28 474 грн. 86 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2017 року виправлено описку у заочному рішенні Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року № 715/1962/14-ц провадження № 2/715/730/14 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та у виконавчому листі, вважати вірним ідентифікаційний код відповідача 2337664688.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
За змістом п.13 ч.1 розділу XIII "Перехідні положення" судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 228 ЦПК України (в редакції , яка діяла на момент ухвалення рішення) заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
За правилами частини другої статті 72 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення) документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Згідно із частиною першої статті 73 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення) суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Аналогічні норми містяться у ЦПК України в редакції від 3 жовтня 2017 року.
За змістом частини першої-четвертої ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30-ти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до частини першої та другої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії», заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Оскільки главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції керувався положеннями частини другої статті 126 ЦПК України, за якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що заява про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 листопада 2014 року подана ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), яку представляє адвокат Поляк М.В., у серпні 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другої статті 228 ЦПК України (в редакції , яка діяла на момент ухвалення рішення).
Не можна погодитися з доводами ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо не отримання ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) копії заочного рішення Глибоцького районного суду м.Чернівці від 3 листопада 2014 року відповідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 5 листопада 2014 року, обізнаність про наявність судового рішення 15 червня 2021 року у зв'язку із відкриттям приватним виконавцем Кондрюком К.О. виконавчого провадження, отримання копії заочного рішення Глибоцького районного суду м.Чернівці від 3 листопада 2014 року представником ОСОБА_3 10 серпня 2021 року.
На підставі частини першої статті 227 ЦПК України (в редакції , яка діяла на момент ухвалення рішення) відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Згідно із частиною третьою статті 222 ЦПК України (в редакції , яка діяла на момент ухвалення рішення) особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у строки та порядку, визначені цією статтею.
На підставі ч.1 ст.283 ЦПК України (в редакції від 3 жовтня 2017 року) відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.272 ЦПК України (в редакції від 3 жовтня 2017 року) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
За правилами п.3 ч.6 ст.272 ЦПК України (в редакції від 3 жовтня 2017 року) днем вручення судового рішення є день постановлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
Відповідно пункту 99 Правил рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, … які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Оформлення цих поштових операцій визначено у пункті 105 Правил, за яким для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред'явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.
У пункті 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.
З матеріалів справи вбачається, що Глибоцьким районним судом Чернівецької області здійснено направлення ОСОБА_1 копію заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 листопада 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Копію заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 листопада 2014 року було направлено ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання відповідача АДРЕСА_2 (а.с.53).
У матеріалах справи наявне повідомлення про вручення особисто ОСОБА_1 5 листопада 2014 року рекомендованого поштового відправлення №6040001775380 із копією заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 листопада 2014 року (а.с.54).
Надаючи оцінку наявному матеріалах справи повідомленню про вручення ОСОБА_1 поштової кореспонденції, колегія суддів враховує Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, які передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень та за змістом яких перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв'язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв'язку.
Добросовісне виконання працівниками оператора поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов'язків, у даному випадку, презюмується.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №639/4278/16-а та від 30 листопада 2020 року у справі №806/1943/18.
Зміна ОСОБА_1 прізвища та ім'я на ОСОБА_2 не дають підстав для висновку про неотримання відповідачем ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) поштової кореспонденції, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 це одна й та сама особа, про що зазначає сама апелянт ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ).
Водночас сам по собі акт Приватного підприємства «Житлосервіс» від 11 серпня 2021 року №180 про проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації з 2008 року по даний час не стверджує порушення працівником оператора поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта» Правил надання послуг поштового зв'язку за відсутності відомостей про постійне проживання ОСОБА_2 у іншому жилому приміщенні квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації.
У такому разі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6040001775380, направленого направлене ОСОБА_1 3 листопада 2014 року, є достовірним доказом отримання ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) копії заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень заочне рішення Глибоцького районного суду м.Чернівці від 3 листопада 2014 року зареєстровано у вказаному реєстрі 4 листопада 2014 року.
Із заявою про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) звернулась більш ніж через шість років з дня його ухвалення та отримання копії цього рішення.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення в справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня
2005 року).
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків.
Таким чином обґрунтоване застосування судами наслідків пропуску строків перегляду судових рішень не є порушенням права на доступ до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 листопада 2014 року та залишення заяви ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) про перегляд заочного рішення без розгляду.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
З огляду на наведене ухвала Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2021 року постановлена з додержанням норм процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 31 жовтня 2021 року.
Головуючий Н.Ю. Половінкіна
Судді А.І. Владичан
М.І. Кулянда