Справа № 727/8995/21
Провадження № 2-а/727/106/21
03 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі головуючого судді Смотрицького В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області сержанта поліції Рафала Анатолія Руслановича, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови серії ЕАО № 4653021 про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2021 року.
В постанові зазначено, що 18 серпня 2021 року близько 09 год. 29 хв., за адресою м. Чернівці, вул. 28 Червня, 63 перебував автомобіль марки TOYOTA РАВ4 д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням Правил дорожнього руху. Під час усунення правопорушення, водій автомобіля відмовилась пред'являти відповідні документи для перевірки, чим порушила п. 2.4.а Правил дорожнього руху, внаслідок чого була притягнута до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Вважала постанову незаконною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню через наступні підстави.
Під час винесення постанови серії ЕАО № 4653021 про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2021 року, складання та винесення постанови відбувалось з грубими процесуальними порушеннями.
Зазначає, що відповідачем не було встановлено доказів, які би свідчили про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, внаслідок якого автомобіль перебував з порушенням Правил дорожнього руху, про що вказано в оскаржуваній постанові.
Вказує, що 18 серпня 2021 року вона не керувала зазначеним у постанові транспортним засобом, оскільки зазначений транспортний засіб у цей день перебував у користуванні в іншої особи - ОСОБА_2 , якою, у свою чергу, було здійснено паркування автомобіля з порушенням Правил дорожнього руху.
З метою припинення правопорушення, позивачка була змушена сісти за кермо, після чого представники поліції заявили вимогу пред'явити посвідчення водія та в подальшому склали на неї оскаржувану постанову.
Звертає увагу, що оскаржувана постанова була винесена за її відсутності, на поштову адресу їй нічого не надходило, про винесену щодо неї постанову та накладене адміністративне стягнення вона дізналась через додаток «ДІЯ», після чого одразу звернулась до органів поліції для отримання інформації. Копію постанови отримала лише 06.09.2021 року, а тому просить взяти дану обставину до уваги та вважати даний позов поданим в межах строку передбаченого законодавством.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.07.2021 року відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з заявою, в якій просила розглянути справи в її відсутність, позов підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши письмові докази, відеоматеріали долучені до справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАО № 4653021 про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2021 року позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що вона 18.08.2021 року о 09.29 год. під час усунення правопорушення відмовилась пред'являти документи для перевірки, чим порушила п.2.4.а Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за яким зареєстрований транспортний засіб, - особи, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Твердження позивачки, що вона не керувала зазначеним у постанові транспортним засобом, оскільки даний транспортний засіб у цей день перебував у користуванні іншої особи не знайшло своє підтвердження, оскільки під час дослідження відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, наданого представником відповідача, судом встановлено факт керування автомобілем ОСОБА_1 . Також, на відеозаписі добре чути, як позивачка неодноразово вибачається перед сторонньою особою за вчинене саме нею правопорушення.
Згідно з п. 2.4.а Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Виходячи з наданих доказів, суд робить висновок, що представники патрульної поліції мали достатні підстави для здійснення перевірки документів в позивачки, оскільки вона в якості водія усувала правопорушення в їхній присутності.
Згідно з ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач дійсно вчинила порушення, передбачене п.2.4.а Правил дорожнього руху України, яке зафіксовано відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Отже, відповідачем, як уповноваженою особою Національної поліції, було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП України.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 14-2, 122, 126, 222, 249, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», пункт 2.4.а Правил дорожнього руху України, ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», ст.ст. 72,205, 243,245, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області сержанта поліції Рафала Анатолія Руслановича, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: