Справа № 716/1775/21
28.10.2021 року Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
за участю секретаря судового засідання - Барабащук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заставна адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції у Тернопільській області про визнання протиправними дій та скасування постанови серії БАВ №576154 від 08.09.2021 року,
17.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Заставнівського районного суду Чернівецької області із вказаним вище позовом.
Посилався на те, що 08.09.2021 року поліцейським відділення поліції №4 м.Заліщики Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області , капралом поліції Сенишин А.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у сумі 510,00 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №576154 за ч.1 ст121, ч.5 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП.
Однак з постановою відповідача він не погоджується, просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, так як дана постанова винесена незаконно.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву з проханням розглянути позовну заяву у його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився подав до суду відзив на адміністративний позов. У відзиві представник відповідача зазначив, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для скасування постанови, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з вимогами чинного законодавства. Обгрунтувавши обставинами викладеними у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову та справу розглянути без їхньої участі.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно до ст.129 Конституції України, ст.ст.9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, судом встановлено, що постановою інспектора відділення поліції №4 м.Заліщики Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області , капралом поліції Сенишин А.І., позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч.5 ст.121 та ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с.6).
Як вбачається із постанови, ОСОБА_1 08.09.2021 року о 17 год. 50 хв. керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з відсутністю передбаченим конструкцією бампером по вул. В.Стефаника, 11 в м.Заліщики Тернопільської області, котрий обладнаний засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3.в, 31.4.7. Е ПДР України та скоїв адміністративне праворушення, передбачене ч.1, ч.5 ст.121 КУпАП, а також разом з тим під час зупинки даного транспортного засобу на вимогу працівників поліції не увімкнув аварійно світлову сигналізацію чим порушив п.9.9.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Статтею ст.251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як перебачено ст.252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства встановлена презумпція вини суб'єкта владних повноважень, що означає його обов'язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням вказаних вимог закону, представником відповідача було надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву з посиланням на відповідні докази.
Як вбачається із постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3в, п.31.4.7Е, п.9.9 б ПДР України.
Так, Розділ 2 Правил дорожнього руху України визначає обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Зокрема, п.2.3.в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Згідно п.31.4.7 Е ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам: інші елементи контрукції- відсутній передбачений конструкцією бампер або задній пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Відповдно до п.9.9б ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломом.
Як вбачається із постанови, а також відзиву, наданого відповідачем, які були дослідженні в судовому засіданні ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки. Крім того, останньому роз'яснено його права та обов'язки, що підтверджується поставленим підписом у постанові. Будь яких клопотань позивачем заявлено не було.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поліцейським Сенишин А.І. було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , надано оцінку доказам та встановлено факт наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (ч.1 ст.249 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи зазначені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що постанова від 08.09.2021 року винесена відповідачем у відповідності до вимог Закону, а тому заявлений адміністративний позов є необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.8,9,126,222,283,284 КУпАП, ст.ст.2,5-10,14,72-79,90,94,241-246,250,251,255,293,295 КАС України, -
У задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2021 року.
Суддя Сірик І.С.