Справа № 643/5326/21
Провадження № 2/645/2306/21
26 жовтня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого -судді Бабкової Т.В.,
при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - інваліда,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 відповідно до рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.06.2018 року по справі № 645/2518/18, визначивши їх в розмірі 4000 грн. щомісяця, на утримання дитини - інваліда, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 24.04.2009 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який розірваний на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2018 року. Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначає, що малолітній син є дитиною - інвалідом. Згідно медичного висновку дитини-інваліда віком до 18 років від 19.12.2017 року він страждає на психічні розлади внаслідок ураження головного мозку у вигляді важких мовних порушень, когнітивною недостатністю, низьким рівнем функціонування. На сьогоднішній день дитина потребує постійного догляду, саме тому позивачка позбавлена можливості працювати та забезпечувати себе та дитину належним чином. Протягом тривалого часу відповідач не надавав грошових коштів на утримання дитини, у зв'язку з чим позивачка була вимушена звертатися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів. Так, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.06.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви та на весь час проживання та опікування дитиною - інвалідом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - інваліда, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 грн. щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття. Позивачка зазначає, що на теперішній час ситуація значно погіршилася, стан здоров'я дитини погіршився, вона не може говорити, взагалі не може себе обслуговувати, шансів на її одужання та реабілітацію не має. Фактично всі грошові кошти, які є в розпорядженні позивачки, вона вимушена витрачати на підтримку життя дитини. Окрім харчування та одягу, значні кошти витрачаються на лікування дитини, консультації із психологами та лікарями, необхідність постійно проводити дослідження стану дитини шляхом здачі аналізів та придбання ліків, необхідність сплати послуг лікаря - стоматолога та інше. Позивачка зазначає, що на теперішній час вона отримує державну соціальну допомогу особам на утримання дитини з інвалідністю у розмірі 4830,80 грн., а також аліменти, присуджені рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.06.2018 року. Однак, вказаних грошових коштів не вистачає на утримання дитини, стан здоров'я якої погіршується, та відповідачу про це добре відомо, але він не бажає надавати жодної допомоги на утримання дитини, окрім аліментів. Тому позивачка вимушена звертатися до суду із позовною заявою про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - інваліда.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.08.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по даній цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14.09.2021 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якого вбачається що позовні вимоги він визнає, але при розгляді даної справи та ухваленні судового рішення просить врахувати наступні фактичні обставини.Відповідач зазначає, що на протязі часу з моменту припинення відносин, як подружжя та зміни фактичного місця проживання з міста Черкаси до міста Харкова позивачкою, він продовжував та продовжує надавати допомогу та піклуватись про дитину. Крім регулярної сплати аліментів, що були присуджені за рішенням суду, відповідач намагався та буде намагатися продовжувати піклуватися про сина. На протязі останніх трьох років фактично доглядом та вихованням дитини займаються в більшості часу батьки позивачки, які є пенсіонерами. Крім того, відповідач зазначає, що з моменту фактичного переїзду та проживання в м. Харкові, дитина була оформлена та відвідувала дитячий садок, а з 1 вересня 2021 року відвідує школу - інтернат. Тобто, посипання позивачки на той факт, що вона змушена не працювати через постійний догляд за дитиною є безпідставним. Позивачка була та є офіційно працевлаштованою особою, яка працює за своїм фахом у приватному медичному закладі м. Харкова та отримує достойну заробітну платню. Через географічну віддаленість між м. Черкаси та м. Харків та, враховуючи той факт, що відповідач є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 за контрактом, він на протязі минулого року взагалі не міг відвідувати сина через перебування в зоні АТО. Відповідач вказує, що на теперішній час розмір його грошового утримання складає 10650 грн. Враховуючи фактичні економічні обставини, що склалися на території України, відповідач визнає позовні вимоги у розмірі 3000 грн., оскільки ним сплачується ще 1000 грн. на утримання позивачки.
15.09.2021 року відповідачем подано заяву про долучення до матеріалів справи письмових доказів.
21.09.2021 року відповідачем подано аналогічну заяву про 15.09.2021 року про долучення до матеріалів справи письмових доказів.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи сповіщалися своєчасно та належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 24.04.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2018 року.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитинну - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 02.09.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придністровському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 1057).
Відповідно до критеріїв встановлення інвалідності, передбачених порядком встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року № 917, підставою для встановлення дитині категорії "дитина з інвалідністю" є помірна та середня міра втрати здоров'я, залежність від стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду і здатність до самообслуговування.
До числа дітей з помірною та середньою мірою втрати здоров'я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму І та ІІ ступеня їх вираження (незначні та помірні порушення) та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії І ступеня її вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми).
Разом з тим, відповідно до цих же критеріїв, підставою для встановлення дитині категорії "дитина з інвалідністю" підгрупи "А" є виключно висока міра втрати здоров'я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду і здатність до самообслуговування.
До числа дітей із виключно високою мірою втрати здоров'я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму ІІІ та ІV ступеня їх вираження (виражені та значно виражені порушення) і обмеження життєдіяльності будь-якої категорії ІІ, ІІІ і ІV ступеня їх вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми).
З медичного висновку № 1 про дитину - інваліда віком до 18 років від 19.12.2017 року вбачається, що у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне захворювання (патологічний стан): психічні розлади внаслідок органічного ураження головного мозку у вигляді важких мовних порушень когнітивною недостатністю, низьким рівнем функціонування.
Відповідно до корінця медичного висновку № 1 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 04.01.2021 року, у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне захворювання (патологічний стан): захворювання дитина з інвалідністю підгрупи А.
Положеннями ст. 88 СК України передбачено, що якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
З акту від 10.04.2018 року, складеного комісією у складі: голови правління ЖК "Простор-24" Мішневої О.А., бухгалтера ОСОБА_4 , паспортиста ОСОБА_5 та в присутності мешканця квартири ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 з дитиною, ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровані, проте фактично проживають з 25.03.2018 року.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.06.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви та на весь час проживання та опікування дитиною - інвалідом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - інваліда, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 грн. щомісяця, починаючи з 08.05.2018 до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, з повідомлення про надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, наданого УПСЗНА Немишлянського району, від 01.02.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 призначено відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" державну допомогу особам з інвалідністю з 04.01.2021 року по 25.08.2032 року у розмірі 4830,80 грн.
Згідно довідки ТОВ "Фортуна" від 06.07.2021 року № 99, ОСОБА_3 (м/к № 11906) 26.08.2014 року народження, проходив стоматолічне лікування в лікувально-діагностичному центрі "Фортуна" за адресою: АДРЕСА_2 . Вартість лікування, згідно затвердженого прейскурату, становить 13 460грн.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 141 Сімейного кодексу України, встановлює рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 Сімейного кодексу України, так і положень ст. ст. 183, 184 Сімейного кодексу України.
Частина перша статті 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України). Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст.184 Сімейного кодексу України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Отже, в Законі закріплено можливість зменшення чи збільшення розміру сплачуваних аліментів та вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я, інші випадки, прямо передбачені Сімейного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України (частина друга статті 182 Сімейного кодексу України із змінами згідно Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017 року) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач є працездатною, здоровою особою та проходить війську службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді військовослужбовець. Загальна сума нарахованого доходу за період з 01.03.2021 року по 31.08.2021 року становить 64 294,21 грн. Крім того, при визначенні розміру аліментів суд у відповідність до положень ст. 182 Сімейного кодексу України повинен враховувати стан здоров'я та матеріальний стан сторін, стан здоров'я дітей, наявність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та інших непрацездатних членів сім'ї.
Так, зокрема, при визначенні розміру аліментів на неповнолітню дитину - інваліда суд враховує той факт, що на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.06.2018 року з відповідача ОСОБА_2 щомісячно стягуються аліменти на утримання позивачки ОСОБА_1 в розмірі 1000 грн., на період проживання та опікування дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги у сукупності усі обставини справи, зокрема, стан здоров'я дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також необхідністю забезпечення його усім необхідним для проживання, харчування, придбання ліків, а також розмір доходу відповідача. Так, середньомісячний розмір доходу відповідача за відрахуванням податків та обов'язкових платежів 19,5% становить 8626,14 грн. (загальна сума доходу з 01.03.2021 року по 31.08.2021 року 64294,21 грн. : 5 = 10 715,70 ; 10715,70 х 19,5% : 100 = 2089,56 грн. - податки та збори; 10 715,70 - 2089,56 = 8626,14 грн. - чистий дохід).
Існують законодавчо встановлені обмеження відрахувань із зарплати. Згідно зі ст. 128 КЗпП і ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, у тому числі у разі відрахування за декількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із зарплати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У такому разі граничний розмір утримань із зарплати становить 70 %.
Судом встановлено, що відповідач має щомісячні аліментні зобов'язання по сплаті аліментів на утримання позивачки ОСОБА_1 в розмірі 1000 грн., на період проживання та опікування дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, з його чистого доходу 8626,14 грн. підлягають відрахуванню вказані аліменти 1000 грн. та розмір доходу відповідача становить 7626,14 грн.
З врахуванням наведеного, дотримуючись законодавчо встановлених обмежень відрахувань із зарплати, суд вважає доцільним збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання дитини - інваліда, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 грн. до 3000 грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, виходячи з принципу рівності участі батьків у вихованні та утриманні дітей.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрати визначаються судом у відповідності зі ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 141, 180, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Законом України «Про охоронудитинства», суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - інваліда - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини - інваліда, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. до 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів в розмірі 2000 грн. за рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.06.2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 02.11.2021 року.
Суддя-