Номер справи 623/2117/21
Номер провадження 2/623/692/2021
Іменем України
03.11.2021 року м.Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого судді: Герцова О.М.
за участю секретаря: Ардашевої Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -
В провадженні суду перебуває зазначений вище позов.
02 листопада 2021 року до суду відповідачем ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав було подано заяву про відвід судді Герцову О.М.
Дослідивши заяву про відвід судді Герцова О.М. суд вважає, що відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно дост. 40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Судом встановлено, заява ОСОБА_1 про відвід надійшла пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, а саме 02.11.2021 року.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначеніст. 36 ЦПК України.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.
Положеннямист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'зазначено, що суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).
Суд вважає, що підстави для відводу головуючого судді, зазначені у заяві, є необґрунтованими, оскільки всупереч вимогам ч. 3ст. 12 ЦПК України заявником не подано належних та допустимих доказів.
Керуючись Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, . 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 15 Кодексу суддівської етики, рішеннями ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» Fey v. Austria від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII, рішенням у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» FerrantelliandSantangelo v. Italy, від 7серпня 1996 poку, п. 58, рішенням у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» Pullar v. UnitedKingdom, від 10 червня 1996 року, п. 38, ст.ст.36,40 ЦПК України, суд -
Вважати заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід судді Герцова О.М. необґрунтованим, та відмовити в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
З текстом ухвали можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: О.М.Герцов