Справа № 632/2072/21
Провадження № 2/621/1214/21
Ухвала
Іменем України
03 листопада 2021 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про захист прав споживачів,
11.10.2021 ОСОБА_1 звернулася до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про захист прав споживачів, в якому просить: Визнати дії відповідача протиправними; Усунути перешкоду у користуванні природним газом, шляхом відновлення газопостачання у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , за власний рахунок. Усі нарахування спожитих об'ємів природного газу проводити згідно середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період на протязі часу перебування без лічильника, відповідно до глави 8 розділу X Кодексу ГРМ; Зобов'язати відповідача безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу (аналогічного типорозміру) та розміру і типу підключення, аналогічного, до встановленого у квартирі позивача, для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути позивачеві особистий лічильник газу та письмово повідомити про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу; Стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25 000 гривень; Судові витрати стягнути з відповідача.
Розпорядженням голови Первомайського міськрайонного суду Харківської області Росоха А. від 26.10.2021 зазначену справу, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передано за підсудністю до Зміївського районного суд Харківської області.
Справа надійшла до канцелярії Зміївського районного суду Харківської області 29.10.2021 та автоматизованою системою документообігу суду розподілена в провадження судді Вельможної І.В.
Ознайомившись з позовною, дійшов наступного:
Згідно положень статті 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а саме:
- у порушення пункту 7 позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- у порушення пункту 8 позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- у порушення пункту 9 позивачем не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
- у порушення пункту 10 позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
Відповідно до вимог частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів справи не додано документу про сплату судового збору.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N28249/95) від 19.06.2001 року, констатовано, що суд ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Таким чином, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані державою прийняттям Закону України «Про судовий збір».
Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, у частині 3статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ, у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а сааме Законом України "Про захист прав споживачів".
Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина 3 стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів"). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018.
При цьому, позовна заява містить вимогу про захист прав споживача, стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000 гривень.
Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з частиною 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2270 гривень.
Таким чином, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908,00 грн. (0,4 х 2270 гривень=908,00).
Оскільки 1% ціни позову більше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, що становить 908,00 грн.
Відповідно до ставок Закону України "Про судовий збір" позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
В зв'язку з викладеним, позивачу ОСОБА_1 належить сплатити судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 к. для перерахування судового збору за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Харків обл./МТГ Зміїв/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA138999980313141206000020603 та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали, шляхом подання до суду уточненого позову з зазначенням:
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
- підтвердити той факт, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- документ на підтвердження сплати судового збору, або докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд роз'яснює позивачу та його представнику, що в разі не усунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 175-177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Позовну заяву представника позивача адвоката Дорошенко Євгенії Вячеславівни до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про захист прав споживачів - залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки поданої позовної заяви та сплатити судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 к. для перерахування судового збору за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Харків обл./МТГ Зміїв/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA138999980313141206000020603 та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вона буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: