Справа № 206/4898/21
1-кс/206/464/21
02 листопада 2021 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та зобов'язання вчинити певні дії,
01.11.2021 до Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та зобов'язання вчинити певні дії.
Скарга була обґрунтована тим, що 29 жовтня 2021 року ОСОБА_3 подала заяву до ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а саме шахрайських дій з боку невідомих осіб, які оформили кредит, користуючись її документами, в сервісі онлайн кредитів «Lovi Love» на суму 3000 гривень (три тисячі гривень). На підтвердження їй звернення їй було видано талон-повідомлення під № 15782. Всупереч вимогам законодавства, її заяву зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) за № 15782, а не внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як це передбачено ст. 214 КПК України. До цього часу відомості про кримінальне правопорушення не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та розслідування не розпочато. Враховуючи викладене, остання просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та зобов'язати уповноважених осіб ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за її заявою від 29.10.2021
Заявник ОСОБА_3 , яку підтримав захисник-адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали, просили скаргу задовольнити в повному обсязі з наведених у неї підстав.
Уповноважені особи ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та прокурор повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з'явились.
Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_3 та доводи захисника-адвоката ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Окрім цього, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму узагальненні про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування зазначив, що обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян». Оскільки, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Частиною 4 ст. 214 КПК України, передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Факт отримання від ОСОБА_3 від 29.10.2021 заяви про вчинення кримінального правопорушення уповноваженою особою ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області підтверджується копією талону-повідомлення єдиного обліку під № 15782 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію та копією звернення інформаційного характеру, що підтверджується вхідним штампом ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області на вказаному зверненні.
Однак, не зважаючи на вищезазначені обставини, в порушення вимог КПК України, уповноважена особа ВП №4 ДРУП ГУНП у Дніпропетровські області, внесення відомостей про кримінальне правопорушення, які містилися у заяві ОСОБА_3 та протоколі про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 29.10.2021, протягом визначеного процесуальним законодавством строку, не забезпечила.
Частиною 6 ст. 22 КПК України передбачено, що суд,зберігаючи об'єктивність та неупередженість,створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Стаття 25 КПК України визначає обов'язок прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п. 1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Згідно роз'яснень ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», викладену в узагальненні № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, на окрему увагу заслуговує питання застосування до відповідних правовідносин Закону України «Про звернення громадян». Варто враховувати, що цей нормативно-правовий акт має свою мету і певним чином урегульовує питання взаємодії громадян з державними органами, у тому числі з органами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування. Водночас слід зробити застереження щодо недопустимості підміни нормами цього закону положень, які визначають порядок реагування державних органів на одержання інформації про вчинені кримінальні правопорушення.
Водночас, якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 303 КПК Україна на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справах є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає,що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
За таких обставин, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що уповноважена особа ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, в порушення ст. 214 КПК України, не прийняла заходів щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, що містилося у заяві ОСОБА_3 від 29.10.2021, відтак бездіяльність уповноваженої особи ВП №4 ДРУП ГУНП у Дніпропетровські області, є незаконною.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя, з метою здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню.
Що стосується скарги в частині визнання протиправною бездіяльність посадових осіб ВП №4 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в даній частині скарги, оскільки вичерпний перелік рішень, які може прийняти слідчий суддя за результатами розгляду скарги визначається ч. 2ст. 307 КПК України, до якого не входить визнання дій або бездіяльності протиправною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 22, 24, 25, 26, 214, 303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Зобов'язати уповноважену особу ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 29.10.2021, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. В іншій частині скарги відмовити. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1