Справа № 201/10814/21
Провадження № 1-кс/201/3199/2021
Іменем України
01 листопада 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 27.07.2021 року про закриття кримінального провадження № 12021046650000555, внесеного до ЄРДР 21.07.2021 року за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
Адвокат звернулася до слідчого судді з вищевказаною скаргою, в якій не погоджується із постановою дізнавача про закриття кримінального провадження та зазначає наступне.
Закриваючи кримінальне провадження дізнавач, як на підставу закриття посилається на те, що стала неможливість отримати фактичні дані, на підставі яких можливо встановити обставини кримінального правопорушення, причетність особи, на яку вказала заявниця, через відсутність доказів. Факт, на який вказує заявниця, не підтвердився, докази, зібрані в ході досудового розслідування не доводять причетності вказаної особи до кримінального правопорушення. Вважає, що дізнавач обґрунтував постанову посилаючись на обставини, які не відповідають дійсності. На її погляд досудове розслідування проведено з порушенням вимог Закону, без повного, об'єктивного дослідження доказів справи та з'ясування всіх обставин справи.
Скаржниця надала суду заяву про розгляд скарги без її участі, просила її задовольнити.
Дізнавач ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що наявні докази в матеріалах справи. Суд неодноразово інформував орган досудового розслідування про необхідність явки в судове засідання і надання суду для дослідження матеріалів кримінального провадження. Такі вимоги суду були проігноровані, матеріали кримінального провадження надані не були.
Відповідно до ст. 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Згідно ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Під час розслідування слідчий здійснює процесуальні дії, тобто усі передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи, слідчі дії, що виконують функції збирання, дослідження, оцінювання й використання доказів. Процесуальні дії завжди спрямовані на одержання та перевірку доказів під час розслідування кримінального провадження - збирання та фіксацію доказів, притягнення як обвинуваченого, обрання запобіжного заходу, визнання потерпілим, цивільним позивачем або цивільним відповідачем тощо.
Таким чином сторона захисту, потерпілий можуть звернутися до сторони обвинувачення із клопотанням у порядку ст. 220 КПК України, в якому можуть просити слідчого або прокурора про виконання певних процесуальних дій, а останні мають розглянути таке клопотання та у межах дискреційних повноважень прийняти рішення про проведення процесуальних дій або відмову у їх проведенні.
КПК України закріплений правовий статус слідчого судді - систему закріплених нормативно-правовими актами засад і норм, які визначають процесуальне становище, повноваження (права та обов'язки) слідчого судді.
До повноважень слідчого судді у відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 07 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Слідчим суддею встановлено, що дізнавачем ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводилось досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021046650000555 внесеного до ЄРДР 21.07.2021 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Постановою дізнавача ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 27.07.2021 року закрито кримінальне провадження № 12021046650000555 внесеного до ЄРДР 21.07.2021 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у зв'язку із встановленою відсутністю причетності ОСОБА_6 до даного кримінального правопорушення.
Мотивуючи свою постанову дізнавач формально описав склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Слідчий суддя погоджується з доводами скаржниці про те, що дійсно дізнавачем ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області не вчинено всіх можливих слідчих дій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. При цьому слідчий/дізнавач повинен вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, які спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності. Зі змісту ст. 306, 307 КПК України вбачається, що слідчий суддя при розгляді скарги про закриття кримінального провадження має пересвідчитися в цьому. Не надання матеріалів кримінального провадження не дає слідчому судді можливості пересвідчитися в тому що кримінальне провадження було закрито з законних підстав, а за такого єдиним законним рішенням слідчого судді є рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження, оскільки у разі втрати матеріалів кримінального провадження, лише таке рішення дозволяє здійснити заходи до його відновлення.
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови слідчим суддею встановлено, що закриваючи кримінальне провадження дізнавач лише описала склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, однак не вказала, в чому саме полягає діяння, хто є суб'єктом його вчинення, а також не конкретизувала об'єктивної сторони діяння.
Доводи, надані скаржником, органом досудового розслідування в поданій скарзі не спростовані. Проігноровано вимогу слідчого судді про надання матеріалів кримінального провадження.
Слідчий суддя роз'яснює органу досудового розслідування, що суб'єктивна сторона кримінального правопорушення за ст. 164 КК України характеризується прямим умислом, доведення якого покладається не на заявницю, а на орган досудового розслідування під час проведення самого досудового розслідування.
При цьому, за диспозицією ст. 164 КК України під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Разом з цим такі діяння можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку.
Слідчий суддя звертає увагу, що дізнавачу слід ознайомитись з правовою позицією ВС/ККС у справі № 283/1309/17 від 30.04.2020 року, прийнятої за результатом розгляду кримінального провадження по факту несплати аліментів.
Дізнавачем не надано правової оцінки заборгованості в сумі 241 474,55 грн. Жодної конкретної процесуальної дії, яка була проведена під час досудового розслідування не вказано. Жодних вказівок, які б свідчили на розслідування вказаного провадження не зазначено. Постанова про закриття кримінального провадження містить лише формальний опис складу злочину, однак без зазначення конкретної інформації, які саме слідчі дії були проведені, які були отримані результати, яким чином встановлювалася інформація щодо свідків чи очевидців, які могли б підтвердити факт скоєння кримінального проступку.
Розслідування кримінального провадження здійснено у період з 21.07 по 27.07.2021 року, з яких два дні є вихідними. У вказаний період взагалі неможливо здійснити всі слідчі дії, саме тому, на думку слідчого судді, в постанові відсутня інформація про проведені слідчі дії і отримані результати.
При цьому, слідчий суддя, виходячи зі змісту ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому чи дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчій є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені заявником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених скаржником.
Отже, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування проведено з порушенням вимог Закону, без повного, об'єктивного дослідження доказів справи та з'ясування всіх обставин справи, тому слідчий суддя прийшов до переконання, що наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що дізнавачем під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 56, 93, 110, 153, 220, 284, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 27.07.2021 року про закриття кримінального провадження № 12021046650000555, внесеного до ЄРДР 21.07.2021 року за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, - задовольнити.
Постанову дізнавача ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 27.07.2021 року про закриття кримінального провадження № 12021046650000555 внесеного до ЄРДР 21.07.2021 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - скасувати.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1