3/441/1117/2021 441/2139/21
Іменем України
02.11.2021 суддя Городоцького районного суду Львівської області Ференц О.І., розглянувши за участю секретаря судового засідання Клок Н.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , матеріали справи, що надійшли з Відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , ФОП,
за ч.1 ст.184 КУпАП, -
ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 31.08.2021р. близько 13.15 год. в м. Городок на вул. Перемишльська, 16 А Львівського району з полиці магазину «Рукавичка» вчинив дрібну крадіжку 1 упаковки презервативів «Контекс класичні» вартістю 43.39 грн., 4 банок пива «Бірмікс лимон» 0.5 л загальною вартістю 75.32 грн., 2 упаковок желейних цукерок «Рошен» загальною вартістю 32.62 грн. та двох морозив «Лід енергетичний NON STOP» загальною вартістю 31.82 грн., всього на суму 183.15 грн..
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив вину у вчиненні адміністративного правопорушення. У своїх письмових поясненнях від 28.10.2021 та поясненнях, даних у судовому засіданні, ОСОБА_1 вказує, що охоронцем магазину «Рукавичка» було грубо порушено права його малолітнього сина, оскільки він не мав права затримувати дитину, а також встановлювати його особу. Охоронець діяв всупереч положень Закону України «Про охоронну діяльність», де в ст.16 вказано, що затримана особа негайно повинна бути передана Національній поліції за місцем вчинення правопорушення. Охоронець магазину не викликав поліцію, а самостійно провів огляд речей малолітнього. Також його сина було незаконно позбавлено волі, змушено пройти в кімнату охорони, де також погрожували фізичною розправою, внаслідок чого його син признався і в інших крадіжках з цього магазину. В порушення вимог ст.254 КУпАП протокол не був складений протягом 24 годин з моменту встановлення його особи, а лише 22.09.2021 в його присутності. З відеозаписів, долучених до протоколу, неможливо встановити, що саме взяв його син, відеозаписи за інші дати взагалі не можуть бути взяті до уваги, оскільки не мають відношення до протоколу за 31.08.2021. Висновок про вчинення крадіжки його сином зроблено на припущеннях, оскільки слідчим не було проведено огляд речей ОСОБА_3 та не зібрано і не зафіксовано речові докази. Окрім цього, ч.1 ст.184 КУпАП не передбачає відповідальність батьків за вчинене адміністративне правопорушення дитиною, вік якої до 14 років, тобто були відсутні правові підстави для складення такого. В судовому засіданні вказує на неточності у поясненнях свідків, зокрема, у поясненнях неповнолітнього ОСОБА_4 , який інколи вказує ім'я другої дитини ОСОБА_3 , інколи ОСОБА_5 , перелік товарів у його поясненнях не збігається із тими, які зазначено у протоколі тощо.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор ювенальної превенції ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 пояснив, що до нього у розпорядження від ДОП Бохонко С. надійшли матеріали про вчинення малолітнім ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, а саме дрібної крадіжки з магазину «Рукавичка». Після отримання матеріалів він допитував директора магазину, охоронця та ОСОБА_1 .. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення, такий був скерований в суд. Заява про вчинення адміністративного правопорушення від директора магазину поступила 07.09.2021, після цього він неодноразово викликав у відділення поліції батька ОСОБА_7 , проте останній декілька раз не з”явився. Відтак протокол був складений 22.09.2021 без порушень вимог КУпАП, тобто після встановлення особи, яку слід притягнути до адміністративної відповідальності.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що працює на посаді старшого охоронця ТзОВ ТВК «Львівхолод», а саме в магазині «Рукавичка», що в м. Городок. 31.08.2021 він перебував на роботі, коли побачив, як в магазин зайшло двоє дітей. Вирішив здійснити відео нагляд за ними, оскільки мав підозру щодо вчинення цими ж дітьми раніше крадіжок з магазину. Діти ходили поміж прилавками, один з них відкрив сумку і почав туди класти товари з прилавків. Оскільки за захований в сумку товар хлопці на касі не оплатили, він зупинив їх на виході з магазину і запропонував показати вміст сумки, на що один хлопець добровільно витягнув з наплічника презервативи, морозиво, пиво. На його запитання звідки він взяв ці речі, хлопець повідомив, що взяв із прилавків цього магазину. Оскільки особу неповнолітнього не знав, попросив їх пройти в кабінет директора магазину, де дочекатися приїзду батьків, на що хлопці погодилися і добровільно пройшли в кабінет. Жодного примусу, крику, засобів тиску на них ніхто не чинив, двері у кабінет були відчинені, один з хлопців добровільно продиктував номер батька, щоб з ним зв'язатися, орієнтовно за 20-30 хв. приїхав батько хлопця, запропонував оплатити вартість викраденого, проте вони відмовилися, оскільки хлопець підозрювався в викраденні і інших речей в інші дні з цього ж магазину, відтак їм було потрібно з'ясувати вартість викрадених товарів за усі періоди. В магазині в цей час саме був працівник поліції і він запросив його в кабінет для допомоги в оформленні матеріалів. Проте директор магазину не подавав одразу заяви в поліцію, оскільки хотів за камерами спостереження відслідкувати, чи не було інших крадіжок вказаних осіб з цього магазину. Перелік товарів, викрадених дитиною в цей день, складено за тими товарами, які дитина витягнула з сумки, заступник директора одразу ж пробила ці товари по касі, встановивши таким чином їх вартість. Жодного затримання дитини не було, в інший спосіб викликати законного представника дитини неможливо, ніхто силою дитину не тримав, злякана вона була від самого факту виявлення крадіжки.
Згідно з вимогами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 791582 від 22.09.2021р., письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_4 від 07.09.2021р., поясненнями свідків, даними у судовому засіданні, матеріалами відезйомки з магазину «Рукавичка», де чітко видно, як неповнолітній ОСОБА_2 31.08.2021 ховає у наплічник товари в магазині, після чого виходить з магазину і затримується працівником охорони на виході, добровільно витягує з кишені та наплічника викрадений товар, іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім”ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Частиною 4 ст.155 СК України встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, доведеною повністю.
При цьому не беру до уваги заперечення проти протоколу ОСОБА_1 в тій частині, що матеріалами відезйомки не підтверджується викрадення його сином того товару, про який йдеться в заяві № 4030, а також не зафіксовано, як його син поза касою залишає магазин з неоплаченим товаром, оскільки такі повність спростовуються матеріалами відеозйомки, де чітко видно, як його син бере з прилавку банки якогось напою, цукерки, морозиво, після чого, не оплативши за товар, виходить з приміщення. Після затримання його охороною неповнолітній ОСОБА_2 особисто витягає з наплічника чотири банки пива, морозиво та інші товари, перелік яких був безпосередньо з'ясований працівником охорони безпосередньо після вчинення крадіжки.
Відеозаписи з камер спостереження за інші дати суд визнає неналежним доказом у справі, оскільки такі не стосуються вчинення крадіжки з магазину 31.08.2021.
З приводу зауважень ОСОБА_1 до порушення прав його дитини під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення слід відмітити, що згідно ст.12 Закону України «Про охоронну діяльність» персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків має право вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання правопорядку та законності, протидіяти правопорушникам, під час здійснення пропускного режиму на об'єктах охорони проводити огляд речей фізичних осіб (за їх згодою), більше того, в ст.13 цього ж Закону передбачено обов'язок персоналу охорони забезпечувати цілісність об'єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів не вбачаю підстав стверджувати, що працівником охорони порушувалися права малолітнього сина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , з відеозапису вбачається, що малолітній добровільно самостійно дістає з наплічника викладені товари, після чого запрошується працівником охорони в інше приміщення, з якого відеозапис не вівся.
З приводу зауважень до протоколу вважаю за необхідне відмітити, що ст.254 КУпАП передбачено обов'язок складення протоколу не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Зі слів інспектора з ювенальної превенції вбачається, що до нього поступили матеріали про вчинення адмінправопорушення малолітнім ОСОБА_2 , які дійсно перебували на його розгляді. Проте адміністративний протокол складено відносно батька малолітнього, оскільки останнього не могли притягнути до адміністративної відповідальності через недосягнення віку, з якого така наступає. Після цього було проведено збір усіх необхідних доказів, допитано очевидців та свідків, після чого ОСОБА_1 було запрошено у відділення поліції. Відтак протокол був складений у присутності ОСОБА_1 саме за першої його явки.
Відсутні також підстави сумніватися у достовірності переліку товарів, які були викрадені з магазину саме 31.08.2021 і зазначені у протоколі, оскільки такий перелік встановлювався не поодинокими доказами, а за сукупності таких, а саме пояснень охоронця, директора магазину, другого неповнолітнього, відеозаписами з камер спостереження. Неточності у протоколі допиту неповнолітнього ОСОБА_9 також не впливають на оцінку доказів судом, оскільки такі записувалися зі слів неповнолітнього інспектором, помилка в імені не зумовлює жодних суперечностей, оскільки на початку допиту і в кінці неповнолітній чітко вказав, що був у магазині із ОСОБА_2 , що підтверджується також матеріалами відео зйомки, і сам ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що на відеозаписі за 31.08.2021 є його син у червоній куртці.
Надані зауваження і заперечення ОСОБА_1 оцінюю як такі, що дані з метою уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Досліджені у судовому засіданні докази є логічними, послідовними та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме у неналежному виконанні ним своїх батьківських обов'язків з приводу виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до вчинення останнім дрібної крадіжки товарів з магазину.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є такий вид адміністративного стягнення як штраф.
Крім того, в силу ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 справляється судовий збір, що становить 454 грн..
Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.184, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у виді адміністративного арешту.
Суддя О.І. Ференц