№ справи687/671/21
№2-а/687/5/2021
29 жовтня 2021 року Чемеровецький районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді - Борсука В.О.,
з участю секретаря - Цугель Т.В.,
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін в залі суду смт. Чемерівці за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
05.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначав, що 24.07.2021 року Т.в.о. командиром взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Тернопільській області було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 та за ч.1 ст. 126 КУпАП у розмірі 425 грн. Згідно змісту вказаної постанови, 24.07.2021 року, о 09 год. 55 хв. на а/д М12 173 км в с. Романове Село Тернопільської області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 78 км/год. при дозволених 50 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTІ20/20 № ТС008352, крім того під час перевірки документів не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії.
Вважає незаконною підставу складання постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки прилад для вимірювання швидкості руху автомобіля знаходився в руках патрульного, а не був закріплений за допомогою спеціальних пристроїв кріплення (триноги), тобто швидкість руху транспортного засобу вимірювалася не в автоматичному, а в ручному режимі. Також зазначає, що прилад TruCam не передбачений чинним КУпАП.
Крім того, стверджує, що рухався із допустимою швидкістю, а на відео з приладу TruCam чітко видно, що прилад був наведений на декілька автомобілів.
Оскільки, відповідачем не доведено правомірність винесення постанови та наявності складу адміністративного правопорушення, позивач вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, просить суд її скасувати.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст.ст. 4, 257, 268-272, 286 КАС України дана адміністративна справа, як термінова незначної складності розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
28.08.2021 року відповідачем було надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем 24.07.2021 року було порушено правила дорожнього руху, зафіксоване приладом TruCam ІІ LTI20/20 серійний номер ТС008352, та додав фотознімок з приладу, на якому зафіксовано номерний знак транспортного засобу, водій якого порушив Правила дорожнього руху; карту місцевості з онлайн сервісу Google Maps з географічними координатами; копію сертифіката відповідності UA.TR.001 22 054-20; копію сертифікату перевірки типу UA.TR.001 241-18; копію експертного висновку Державної Служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 24.12.2020 № 04/05/02-3560; копію експертного висновку Державної Служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 24.12.2020 № 04/05/02-3561; копію експертного висновку Державної Служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 24.12.2020 № 04/05/02-3562; копія листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року № 22-38/49; відеозапис з нагрудного відеореєстратора; копію довіреності на представництво; підтвердження надсилання позивачу відзиву з додатками. Зазначив, що постанова складена у відповідності з чинним законодавством, тому є законна та обґрунтована. Просить відмовити в задоволенні позову.
На підтвердження факту законності винесення постанови про адміністративне правопорушення вказує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI20/20 здійснює вимірювання порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Також для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості. При цьому враховується похибка приладу ± 2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м. до 1200 м.
Відповідач стверджує, що відповідно до листа-роз'яснення Державної Служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 16.06.2010 року № 4/4-2327 виробник приладу TruCam (LTI США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Суд, дослідивши позов, додані до нього документи, відзив із документами та відеозапис обставин подій з місця, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст. 41 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - № 3353-XII) регулюються ПДР України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону № 3353-XII).
Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема: населений пункт забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Населений пункт", 5.46 "Кінець населеного пункта", 5.47 "Населений пункт", 5.48 "Кінець населеного пункта".
У відповідності до п. 12.9 б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Водночас, п. 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч. 1, 2, третя і 5 статті 122.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач порушив швидкісний режим, визначений п. 12.9 б ПДР України більш ніж на 28 км/год. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач покликався на доказ, який підтверджує обставини щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача, це здійснення вимірювання швидкості руху приладом TruCAM ТС 008352.
З вказаних матеріалів фото та відеофіксації вбачається, що транспортний засіб «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , на а/д М12 173 км в с. Романове Село Тернопільської області, рухався зі швидкістю 78 км/год., швидкість виміряна лазерним вимірювачем швидкості TruCAM ТС 008352.
Крім того, суд зазначає, що за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
При цьому, судом враховано положення ст. 40 Закону № 580-VIII, якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання ПДР.
Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис, суд встановив, що на рухомий автомобіль «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 здійснювався замір швидкості приладом TruCam, який знаходився у руках інспектора поліції, без спеціальних пристроїв кріплення (триноги), що свідчить про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля TruCAM з руки (рук), що може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.
Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону № 580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Водночас, колегія суддів зазначає, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону № 580-VIII, а лист директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року за вих. № 22-38/49 про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
З урахуванням тієї обставини, що до суду, відповідачем не надано будь-яких доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Що ж стосується притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, то суд враховує, що позивачем при зупиненні його працівником поліції було надано посвідчення водія, що підтверджується вказаним відеозаписом відеофіксації з нагрудної камери.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення позивачем вимог п.12.4, п. 12.9 б ПДР України не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови із зазначенням їх у постанові. Відсутній також в діях позивача склад правопорушення передбачений ч.1 ст.126 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
Отже, відповідачем не доведена наявність в діях позивача складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії БАА № 484140 від 24.07.2021 року про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП та за ч.1 ст.126 КУпАП, закривши провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Тернопільській області на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області, місце знаходження вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль, e-mail: ternopil1@patrol.police.gov.ua.
Суддя Борсук В.О.