Справа № 684/379/21
Провадження № 1-кп/684/33/2021
01 листопада 2021 року смт. Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретяра с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у смт. Стара Синява кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2021 року за №42021242240000022, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, з інвалідністю 3 групи, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2021 року за №42021242240000022, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що рішенням сьомої чергової сесії VІІ скликання Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області №8 від 24.06.2016 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,5799 га за кадастровим номером 6824485500:01:004:0102. Право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.11.2016 рооку.
Разом з тим, ОСОБА_4 упродовж 2017 року, всупереч вимогам абзацу 2 ч.5 ст. 20 Земельного Кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання встановлених статтями 31,33-37 цього Кодексу, пунктів «а», «г» та «ж» ч. 1 ст.91 Земельного Кодексу України, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі та за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф, достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, яка належить йому на праві приватної власності, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт та без проведення змін цільового призначення земельної ділянки, за допомогою спеціальної техніки здійснив перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини зазначеної земельної ділянки площею 0,5799 га за кадастровим номером 6824485500:01:004:0102, внаслідок чого створив штучну водойму для риборозведення площею 0,2447 га, яку з 2017 року по даний час використовує для власних потреб.
Безгосподарське використання ОСОБА_4 частини земельної ділянки за кадастровим номером 6824485500:01:004:0102, яка належить йому на праві приватної власності, як земель водного фонду для риборозведення, призвело до тимчасового припинення їх використання, як земель для ведення особистого селянського господарства, призвело до виведення земель загальною площею 0,2447 га з сільськогосподарського обороту.
Своїми умисними діями, які виразились у безгосподарському використанні землі, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 254 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, оскільки з моменту його вчинення минуло чотири роки, він раніше не судимий, інвалідом 3 групи, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового провадження, з'ясувавши умови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності, що передбачені КК України, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною четвертою ст. 286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КПК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
Отже, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, але до набрання вироком суду законної сили.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення мало місце протягом 2017 року, та органом дізнання його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 254 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 254 КК України відноситься до кримінальних проступків. Кримінальним проступком є передбачене КК Кодексом України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Виходячи з фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення, яке вчинене ОСОБА_4 мало місце у 2017 році, на момент розгляду даного клопотання пройшло більше трьох років, судом встановлено, що ОСОБА_4 протягом зазначеного строку до кримінальної відповідальності не притягувався, перебіг давності не переривався та не зупинявся, відтак на час судового розгляду справи сплинув, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд, за наявності згоди обвинуваченого ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності та закриття провадження.
З урахуванням зазначеного, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України. Цивільний позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 44, ст. 49 КК України, ст. 314, ст. 284, ст. 286, ст. 288, ст. 376 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021242240000022 від 13.09.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, - закрити у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Старосинявської селищної ради до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області.
Головуюча суддя ОСОБА_1