ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7072/20
провадження № 1-кп/753/672/21
"29" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше судимого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2019 за ч. 1 ст. 272 КК України до штрафу у розмірі 3400 грн.,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_6
представник потерпілого - ОСОБА_7 ,
потерпілий ОСОБА_8 ,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 23.12..2019 приблизно о 01 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 8-А, діючи умисно, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, викрали особисті речі, які належать потерпілому ОСОБА_9 , після чого, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 5,741 грн. 67 коп.
Так, 23.12.2019 близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 8-А, проходячи повз будинку, приблизно о 01 год. 07 хв., помітили потерпілого ОСОБА_8 , який проходив неподалік від них та підійшовши до останнього ОСОБА_4 наніс потерпілому удар в голову, від якого потерпілий впав на землю. Користуючись безпорадним станом потерпілого, ОСОБА_4 зняв з останнього чоловічу сумку, всередині якої знаходились наступні речі: мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі J6 Gold», фітнес-браслет «Хіаоті band XMSH07HM», та зарядний пристрій до нього та побіг у невідомому напрямку, а ОСОБА_3 в цей час почав знову наносити удари по тілу потерпілого, після чого побіг за ОСОБА_4 .
В подальшому ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 5,741 грн. 67 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним злочину, які викладені вище та надав суду покази, які за змістом аналогічні викладеним в обвинувальному акті. Щодо вчиненого грабежу зазначив, що вчинив його разом з ОСОБА_4 за обставин, які в обвинувальному акті викладені вірно. Пояснив, що розуміє, що вчинив злочини, щиро кається, просив суворо не карати. Щодо пред'явленого до нього цивільного позову ОСОБА_9 пояснив, що визнає, що потерпілому його діями спричинено моральну та матеріальну шкоду, разом з тим, заявлену суму моральної шкоди - 50 000 гривень вважає великою.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним злочину, які викладені вище та надав суду покази, які за змістом аналогічні викладеним в обвинувальному акті. Щодо вчиненого грабежу зазначив, що вчинив його разом з ОСОБА_3 за обставин, які в обвинувальному акті викладені вірно. Пояснив, що розуміє, що вчинив злочини, щиро кається, просив суворо не карати. Визнає, що потерпілому його діями спричинено моральну та матеріальну шкоду, однак вважає, що сума моральної шкоди, яку спричинено, має бути меншою.
Потерпілий ОСОБА_8 в суді пояснив, що 23.12.2019 він їхав додому і біля будинку його вдарили по голові, він впав на асфальт, відчував ще удари, потім на деякий час втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то зрозумів, що його обікрали. Прийшов додому і старша сестра викликала швидку допомогу. Обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорює.
Представник потерпілого та потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримали цивільний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримав. Просили позов задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 50 000 гривень моральної шкоди та 5741 гривень матеріальної шкоди.
Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз'яснено учасникам кримінального провадження, що вони будуть позбавленні оскаржити обставини, які ними не оспорюються в апеляційному порядку.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Судом також враховується при призначенні покарання наявність обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який раніше судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Судом також враховується при призначенні покарання наявність обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає правильним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах визначених санкціями ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням положень ст.ст. 70, 72 КК України, яке суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає можливим у даному випадку на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_4 суд вважає правильним призначити покарання з урахуванням викладених вище обставини, у виді позбавлення волі в межах визначених санкцією ч.2 ст. 186 КК України, яке суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів.
При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який щиро розкаялася, раніше не судимий, суд вважає можливим у даному випадку на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5 741 грн. 6 коп., суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки факт спричинення такої шкоди потерпілому підтверджено в судовому засіданні.
Розглядаючи цивільний позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
За змістом ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Потерпілим ОСОБА_8 у позові зазначено, що після вчинення даного злочину його відчуття власної безпеки порушене, ситуація, яку своїми неправомірними діями створили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стала психотравмуючою для потерпілого. А після викрадення належного йому майна душевна травма поглибилась. Крім отриманої душевної травми, потерпілий зазнав фізичного болю внаслідок нанесення ударів по різних частинах тіла обвинуваченими, що потягло за собою психологічну травму. Крім зазначеного, були порушені життєві плани, повноцінне життя, що призвело до душевних страждань потерпілого ОСОБА_8 .
При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_8 діями обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, які зазнав потерпілий, вказані судом вище, ступінь вини обвинувачених, наслідки від дій обвинувачених. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів розумності і справедливості та вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 в цій частині необхідно задовольнити частково.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 373-376 КПК України суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України до призначеного покарання зарахувати невідбуте покарання за вироком від 17.05.2019 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у виді штрафу в сумі 3400 грн., який виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.
Згідно п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.
Згідно п.1, 2 ч.І ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5741 (п'ять тисяч сімсот сорок одна) грн. 67 коп. та на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 942 (дев'ятсот сорок дві) гривні 06 копійок.
Речові докази, які передані під розсипку потерпілому ОСОБА_8 на відповідальне зберігання - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: