справа № 752/23696/21
провадження №: 2/752/9361/21
Іменем України
01.10.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільної сумісної власності на квартиру, -
У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визначити ОСОБА_1 Ѕ частки в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зняти арешт з Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя; визначення за ОСОБА_1 Ѕ частки у зазначеній квартирі шляхом накладення арешту на Ѕ частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборони будь-кому вчиняти по відношенню до Ѕ частки зазначеної квартири будь-які дії, у тому числі, стосовно її відчуження.
Свою заяву позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що при задоволенні даної заяви про забезпечення позову, у відповідача по справі не можуть з'явитися збитки спричинені забезпеченням позову, які б підлягали відшкодуванню за рахунок позивача, а отже, вважає, що за таких обставин застосування зустрічного зобов'язання є недоцільним.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підстави вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При розгляді заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що позивач просить шляхом вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя; визначення за ОСОБА_1 Ѕ частки у зазначеній квартирі шляхом накладення арешту на Ѕ частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборони будь-кому вчиняти по відношенню до Ѕ частки зазначеної квартири будь-які дії, у тому числі, стосовно її відчуження, що є блокуванням та підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову зазначеним шляхом, позивачем буде досягнуто мети майбутньої позовної заяви визнання спільної сумісної власності на квартиру, тобто без вирішення спору по суті.
Крім того, зазначений спосіб забезпечення впливають на права власника майна на вільне володіння та користування ним до розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, предмет позову, а також викладені у заяві доводи позивача ОСОБА_1 та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку між собою, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку із цим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільної сумісної власності на квартиру - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ю. Мазур