Справа № 709/1146/21
02 листопада 2021 року смт.Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12021250370000907, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 серпня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чорнобай Черкаської області, українця, громадянина України, проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інвалідом, учасником бойових дій та депутатом не являється, на утриманні малолітніх дітей не має, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 11 жовтня 2010 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.15 ч.3 ст.186, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 04 червня 2013 року умовно-достроково;
- 26 грудня 2018 року Драбівськимрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі; звільнений 02 жовтня 2020 року по відбуттю строку покарання;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 в ніч з 29 на 30 серпня 2021 року близько 02 години, перебуваючи по АДРЕСА_2 умисно, повторно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом зриву навісного замка на дверях, проник до нежилого будинку, що на праві власності належить ОСОБА_6 , звідки викрав брухт чорного металу вагою 70 кг, вартість 1 кг, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/124-21/10937-ТВ від 08 вересня 2021 року становить 6 грн. 35 коп. на загальну суму 444,50 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на вище вказану суму.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
У даному кримінальному провадженні 30 вересня 2021 року між прокурором
ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний
ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення; співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою.
Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України погодили звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, з покладенням обов'язків передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Крім того, прокурор та підозрюваний ОСОБА_3 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що збитки йому відшкодовані, він надавав прокурору письмову згоду на укладення угоди, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_3 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Суд не враховує зазначену в обвинувальному акті обтяжуючу обставину - рецидив, оскільки якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України, як повторність, так і рецидив злочинів, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого
ОСОБА_7 , який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3
ст.185 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.
За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України та угоди про визнання винуватості з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 1716,20 гривень.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2021 року, укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 вересня 2021 року покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Звільнити ОСОБА_3 відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_3 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази:
- три сліди низу взуття, відеозапис на CDR-диску добровільно наданий потерпілим
ОСОБА_6 , відео на CDR-диску з камер відеоспостережень з території пункту прийому металобрухту, що в АДРЕСА_3 , які знаходяться у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження;
- гумові капці, які 30.08.2021 року добровільно видав ОСОБА_3 , що повернуто на відповідальне зберігання - залишити власнику;
- чорний метал вагою 70 кг., вилучений 30.08.2021 року під час огляду місця події, а саме складу прийому металобрухту, що за адресою: АДРЕСА_3 , що повернуто потерпілому - залишити власнику.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1716,20 гривень.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та потерпілому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1