Справа № 541/576/21
Провадження №2/541/873/2021
Іменем України
02 листопада 2021 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої, судді - Куцин В. М.,
секретаря судових засідань - Байва Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
18 березня 2021 року до Миргородського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач ОСОБА_2 , який є батьком дитини, має можливість надавати матеріальну допомогу, тому що має задовільний стан здоров'я, є фізичною - особою підприємцем, інших утриманців не має.
Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду від 12 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з 18 березня 2021 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто із ОСОБА_2 908 гривень 00 копійок на користь держави судовий збір від сплати якого був звільнений позивач при зверненні до суду.
29 липня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із заявою про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року заяву ОСОБА_2 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду від 12 травня 2021 року задоволено. Поновлено ОСОБА_2 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Миргородського міськрайонного суду від 12 травня 2021 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, скасовано.
22 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала заперечення на заяву ОСОБА_2 , вказувала, що вона повідомляла відповідача про намір звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. Не погодилася на розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. Вважала що необхідність утримання матері відповідачем не може впливати на розмір аліментів на неповнолітню дитину, оскільки відповідач не є єдиною дитиною в сім'ї і обов'язок по утриманню непрацездатних батьків також повинна виконувати його сестра.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, направила заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі (а.с. 140).
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, так як обставини викладені в позові не відповідають фактичним обставинам. Пояснив, що він щотижня добровільно надає допомогу позивачу на утримання дитини в розмірі 1000 грн. Крім того, має на утриманні сестру та пристарілу матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка самостійно не рухається та потребує постійного догляду та витрат на оплату особі, що здійснює догляд за нею та ліки. Він здійснює підприємницьку діяльність, торгівля насінням, яка є сезонною, його дохід є мінливим, нерегулярним. Також отримує пенсію в розмірі близько 5000 грн. Погоджується сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн., щомісяця. З приводу, того, що він погоджувався надавати аліменти в розмірі 1/6 частини його до ходів, пояснив, що це була попередня домовленість з позивачкою. Просив врахувати суму сплачених аліментів в 2021 році. Стверджував, що надавав інші додаткові кошти для дитини, які є добровільною сплатою аліментів, однак на підтвердження цих обставин, доказів не надав.
Заслухавши відповідача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Полтава народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.07.2017 (а.с. 7). Дитина зареєстрована разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб - підприємців та громадських формувань та має постійний дохід згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів (а.с.9,10). Сума виплачених доходів ОСОБА_2 в 2020 році склала 450034,83 грн. (а.с. 9-10,47-48), які є в різному розмірі, однак є регулярними та систематичними. Середньомісячний дохід відповідача становить 37502,90 грн. (450034,83/12)
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 періодично перераховував на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти (а.с. 74-78).
Крім того вищезазначеною довідкою встановлено, що відповідач заощаджує кошти в банку за допомогою послуги накопичення «Скарбничка», умови якої викладені на сайті https://privatbank.ua/kopi, що свідчить, що дохід відповідача є достатнім для його організації життєдіяльності, та дозволяє накопичувати надлишкові кошти .
Відповідач ОСОБА_2 має на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 79), яка відповідно до довідки сімейного лікаря КП «Центр первинної медико - санітарної допомоги №1» Полтавської міської ради від 03.08.2021 знаходиться на обліку з діагнозом захворювання опорно рухового апарату (а.с. 91).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Частиною 1 статті 3 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько( -ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому визначення матеріально-правової вимоги до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, у тому числі визначення способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) відповідача належить виключно позивачеві.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
6) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За правилами, встановленими частинами першою, другою статті 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном; якщо платник аліментів, не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, заборгованість за аліментами визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Таким чином, наявність мінливого, сезонного доходу у відповідача не впливає на присудження аліментів у частці від його заробітку(доходу), обчислення розміру яких врегульовано чинним законодавством та здійснюється згідно доказів про фактично одержані платником аліментів доходи або виходячи із середнього заробітку працівника для даної місцевості.
Суд враховує, що на утриманні відповідача є непрацездатна мати та погоджується з твердженнями позивача, що дочка (сестра відповідача) також зобов'язана утримувати непрацездатну матір.
Суд не може взяти до уваги твердження відповідача, що в квітні - липні 2021 року він добровільно сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дитини, оскільки надана суду довідка АТ КБ «ПриватБанк» про перерахунок на банківську картку позивача певної суми грошових коштів, не може бути беззаперечним доказом сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , так як дана обставина, а саме сплата аліментів, не зазначена в призначенні платежу.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня по 30 червня 2021 року встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від до 6 років становить 2013 грн.
Враховуючи підтверджені належними доказами інформації про доходи відповідача суд вважає, що стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/6 частини доходу відповідача є необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини, та значно перевищує прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років, оскільки становить 6250(450034/12/6).
Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дітей, вимоги позивача про стягнення аліментів ґрунтуються на законі і тому підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 (одна шоста ) частина всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з 18 березня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки відповідно до заочного рішення Миргородського міськрайонного суду від 12 травня 2021 року відповідачем сплачений судовий збір на користь держави в розмірі 908 гривень 00 копійок, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.07.2021, тому судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 180-182 СК України, ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 (одна шоста ) частина всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з 18 березня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Допустити рішення до негайного виконання в межах платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду .
Учасники справи :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Хмільник, Вінницької області зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючий за адресою АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 02.11. 2021 року.
Суддя: В. М. Куцин