2 листопада 2021 року м. Чернівці
справа № 724/574/21
провадження 22-ц/822/846/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів : Лисака І.Н., Одинака О.О.
секретар Собчук І.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Хотинської міської ради Чернівецької області, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до виконавчого комітету Хотинської міської об'єднаної територіальної громади, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання неправомірною відмову в реєстрації місця проживання, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Хотинської міської об'єднаної територіальної громади, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання неправомірною відмову в реєстрації місця проживання, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона знаходиться з 2000 року в шлюбі з ОСОБА_7 та мають неповнолітню доньку ОСОБА_8 , 2009р.н. Використовуючи своє право згідно ст.160 СК України, що місце проживання дитини визначається за згодою батьків, за домовленістю з чоловіком, вона зняла дитину з реєстрації по АДРЕСА_1 для реєстрації її разом з чоловіком в АДРЕСА_2 . В даному житловому будинку чоловік з 13.01.2014 року зареєстрований в якості наймача.
11.02.2021 року нею подана заява до виконавчого комітету Хотинської ОТГ Чернівецької області в особі адміністратора виконавчого комітету Хотинської міської ради Волявської Т.В. для реєстрації місця проживання дитини разом з чоловіком, але 12.02.2021 року адміністратор відмовив посилаючись на рішення Хотинського суду Чернівецької області від 08.12.2020 року. Разом з цим, даним судовим рішенням було задоволена її вимога про незаконність відмови в реєстрації місця проживання. Крім цього, рішенням Хотинського суду Чернівецької області 18.02.2020 року відмовлено в позові Хотинської міської ради про визнання чоловіка таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням, що підтверджує його права наймача.
Також зазначає, що їй були спричинені душевні страждання в зв'язку з протиправними діями відповідача, які обумовили у неї тяжкий психологічний стан, порушили звичайний ритм життя і таким чином моральну шкоду вона оцінює в розмірі 5000 грн.
Просила визнати неправомірною відмову виконавчого комітету Хотинської міської ради - ОСОБА_2 в реєстрації місця проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 , та зобов'язати виконавчий комітет Хотинської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 . Стягнути з виконавчого комітету Хотинської міської ради на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Короткий змісту рішення суду першої інстанції
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2021 року позов ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 - задоволено. Визнано неправомірною відмову виконавчим комітетом Хотинської міської ради - ОСОБА_2 в реєстрації місця проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 .
Зобов'язано виконавчий комітет Хотинської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 .
Стягнуто з виконавчого комітету Хотинської міської ради на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000грн.
Стягнути з виконавчого комітету Хотинської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2908грн.
Стягнуто з виконавчого комітету Хотинської міської ради в дохід держави судовий збір в розмірі 1816грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
В апеляційній скарзі виконавчий комітет Хотинської міської ради просить рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2021 року скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в позові ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Виконавчий комітет Хотинської міської ради рішення суду вважає незаконним та необґрунтованим у зв'язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвели до порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Зазначає, що судом повністю проігноровано вимоги статті 58 ЖК України, відповідно до якої, єдиною підставою для виселення в надане жиле приміщення є ордер, який у ОСОБА_7 відсутній і наявність якого судом не з'ясовано, хоча відповідачем неодноразово акцентувалася увага на цьому факті.
Судом не взято до уваги положення статті 61 ЖК України, якою визначено, що користування жилим приміщенням у будинку державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму.
В ОСОБА_7 відсутній ордер, а тому укладання договору найму, було неможливим. За таких умов статусу наймача ОСОБА_7 не набув.
Судом першої інстанції не спростовано факту, що ОСОБА_7 з моменту отримання службового житла жодного дня в ньому не проживав, а лише був зареєстрований за вказаною адресою. З моменту коли перестали існувати підстави для користування службовим житлом,особа якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном в даному випадку шляхом відмови в здійсненні реєстрації місця проживання неповнолітньої доньки позивачки разом з її чоловіком ОСОБА_7 .
Жодних правових підстав у намаганні зареєструвати малолітню доньку за вказаною адресою у позивачки ОСОБА_2 не було, адже їй було відомо про правовий статус майна.
Суд першої інстанції не з'ясував наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, а позивачем цього не доведено.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що вирішуючи спір по суті, суд в основу прийнятого рішення поклав рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 08.12.2020 року по цивільній справі №724/1538/20 де було встановлено, що ОСОБА_7 працюючи на посаді начальника Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП України в Чернівецькій управління ГУНП Украни в Чернівецькій області проживав в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_2 , який раніше рахувався як службовий ОВС до моменту добровільної передачі в комунальну власність Хотинської міської ради. Також було встановлено, що у вказаний будинок ОСОБА_7 заселено як наймача. В той час суд першої інстанції залишає поза увагу, що можливість отримання особою службового житла прямо пов'язана з її перебуванням у трудових відносинах із підприємством, установою, організацією та наявною у зв'язку з цим потребою проживання за місцем робити або поблизу нього.
Вважає, що ОСОБА_7 та його члени родини втратили право користуватися спірним житлом із припинення трудових стосунків з Хотинським ВП у 2015 році коли він був переведений на посаду заступника начальника слідчого управління ГУНП України в Чернівецькій області.
Зважаючи на такі обставини справи та той факт, що у спірного майна є законний власник, відмова відповідача у проведення реєстрації дитини біля батька була правомірною, адже орган не може реєструвати сторонніх осіб у майно, яке належить на праві приватної власності іншій особи та не відноситься до об'єктів комунальної власності.
Аналізуючи зазначені факти вважає, що відсутні підстави для стягнення і моральної шкоди.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
З рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 08.12.2020 року по цивільній справі № 724/1538/20 судом встановлено, що ОСОБА_7 працюючи на посаді начальника Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП України в Чернівецькій області, пізніше в 2015 році переведений на посаду заступника начальника слідчого управління ГУНП України в Чернівецькій області проживав в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який раніше рахувався як службовий ОВС до моменту добровільної передачі в комунальну власність Хотинської міської ради. У вказаний будинок по АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 заселено як наймача.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області в справі № 724/52/20 встановлено, що на баланс Хотинської міської ради вказане житлове приміщення передано лише в квітні місяці 2019 року на підставі спільного наказу № 241 від 10.04.2019 року Хотинської міської ради та Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Рішенням 72 сесії Хотинської міської ради VІІ скликання № 733872/20 від 30.10.2020 року було вирішено здійснити передачу житлового будинку АДРЕСА_2 в приватну (спільну сумісну) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цьому будинку: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та визнати уповноваженим власником житла ОСОБА_1 , якому видати свідоцтво про право власності на житло.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 27.10.2000 року, позивач ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_7 .
Судом встановлено, що у позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, згідно будинкової книги, в будинку АДРЕСА_2 зареєстровані громадяни ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 13.01.2014 року та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована з 13.01.2014 року.
Згідно довідки про зняття з реєстрації місця проживання від 11.09.2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 29.09.2020 року звернулася із заявами № 215 та № 216 про реєстрацію місця проживання її та дочки ОСОБА_3 29.09.2020 року секретарем Хотинської міської ради було відмовлено в реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 .
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 08.12.2020 року, яке набрало законної сили, визнано неправомірною відмову виконавчого комітету Хотинської міської ради Чернівецької області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в реєстрації місця проживання по АДРЕСА_2 .
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду - скасувати, провадження по справі - закрити з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що посадова особа виконавчого комітету Хотинської міської ради, відмовляючи ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , з підстав, які не передбачені законодавством, діяла протиправно.
Однак, судом першої інстанції не враховано наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Вимогами ч. 1 ст. 19 даного Кодексу визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів, а саме, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В свою чергу згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Зокрема юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України може бути способом захисту цивільних прав та інтересів.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Вказана правова позиція суду викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 640/109/19.
Таким чином, зважаючи на суб'єктний склад і характер правовідносин у цій справі, даний спір підсудний адміністративним судам, оскільки стосується оскарження рішення суб'єкта владних повноважень з процедурних питань та не пов'язаний із спором про будь-яке речове право.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, закриття провадження в справі з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що закриття провадження в справі не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, тому суд вважає можливим провадження по справі закрити.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 255, 374, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційні скарги Виконавчого комітету Хотинської міської ради Чернівецької області та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2021 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до виконавчого комітету Хотинської міської об'єднаної територіальної громади, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання неправомірною відмову в реєстрації місця проживання, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови - 5 листопада 2021 року.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: І.Н. Лисак
О.О. Одинак