03.11.2021
Справа № 720/112/21
Провадження № 2/720/249/21
03 листопада 2021 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Лупу Д.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики від 08 вересня 2017 року.
Під час підготовчого судового засідання представник відповідача подав до суду зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики від 08 вересня 2017 року, якого просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.
Представник позивача просив відмовити у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом, оскільки порушені терміни його пред'явлення до суду, передбачені ч. 1 ст. 193 ЦПК України.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що у прийнятті до спільного розгляду зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.
За змістом ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Аналіз вказаної статті дає підстави вважати, що прийняття до спільного розгляду зустрічного позову є правом, а не обов'язком суду, і допускається воно у випадку визначення доцільності судом такого розгляду при наявності обставин, визначених у ст. 193 ЦПК України.
При цьому, прийняття та розгляд зустрічного позову має сприяти об'єктивному та всебічному розгляду справи, із дотриманням прав та інтересів всіх учасників справи, в тому числі щодо розгляду справи у розумні терміни.
Крім цього, частина перша вказаної статті регламентує строки пред'явлення зустрічного позову, а саме в строк для подання відзиву.
Ухвалою про відкриття провадження у вказаній справі від 27 січня 2021 року було призначено підготовче судове засідання у справі на 15 лютого 2021 року та надано відповідачу п'ятнадцятиденний термін для подачі відзиву на позов.
Ухвалу про відкриття провадження разом із позовом та додатками до нього були вручені представнику відповідача 02 лютого 2021 року.
15 лютого 2021 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про продовження строку для подання відзиву у строк не менше 15 днів та відкладання підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року вказане клопотання представника відповідача було задоволено, продовжено строк для подачі відзиву до 01 березня 2021 року, у зв'язку із чим, підготовче судове засідання було відкладено на 04 березня 2021 року.
03 березня 2021 року представник відповідача звернувся до суду із аналогічним клопотанням про продовження строку для подання відзиву у строк не менше 15 днів та відкладання підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 04 березня 2021 року вказане клопотання представника відповідача було задоволено частково, відмовлено у продовжені строку для подачі відзиву у зв'язку із неподанням доказів поважності причин його пропуску, підготовче судове засідання було відкладено на 31 березня 2021 року.
Таким чином, зустрічний позов поданий до суду за межі строку подання відзиву у вказаній справі, а тому він не підлягає прийняттю до спільного розгляду із первісним позовом, що не виключає звернення до суду з таким позовом у загальному порядку.
Твердження представника відповідача як підставу для прийняття до розгляду зустрічного позову про те, що такий позов був підготовлений та підписаний, в тому числі сплачений судовий збір 02 березня 2021 року, суперечить матеріалам справи, оскільки 03 березня 2021 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про продовження строку для подання відзиву та відкладання підготовчого судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 193 ЦПК України, суд,-
Відмовити у прийнятті до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу - зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики від 08 вересня 2017 року.
Роз'яснити представнику відповідача право подання до суду окремого позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики від 08 вересня 2017 року, через канцелярію райсуду на загальних підставах.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: