Справа № 350/1566/21
Номер провадження 2/350/518/2021
(заочне)
03 листопада 2021 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.
секретаря Маєвської С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання, -
У своїй позовній заяві позивачка просила стягувати з відповідача в її користь аліменти на своє утримання, як дружини, по 1000 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення їхнього сином трирічного віку.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, однак враховуючи, що подружнє життя з ним не склалося, на даний час вони проживають окремо. У них народилось двоє дітей, одна з яких не досягла трирічного віку, які проживають разом з нею та повністю перебувають на її утриманні. Відповідач має можливість сплачувати аліменти на її утримання, оскільки він працює на сезонних роботах за кордоном та має постійний дохід більший ніж 35 тисяч гривень щомісячно. На даний час, вона не може працювати, оскільки доглядає дітей. Джерел доходу, окрім соціальних виплат по догляду за дитиною, вона немає.
У судове засідання позивачка не прибула, направила до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, позов підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання також не прибув, хоча був повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи, відзиву на позов від нього не надходило.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не направляв, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у відсутності сторін з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов'язки сторін.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 247 ч. 2 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від спільного шлюбу у них народилось двоє синів, один із яких не досягнув трирічного віку та проживає із матір'ю. Позивачка здійснює догляд за дітьми, тому одержувати будь-які доходи, окрім державних соціальних виплат, позбавлена можливості, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Державної допомоги недостатньо для її забезпечення та забезпечення дітей.
Таким чином, оскільки малолітні діти сторін проживають з позивачкою, то вона має право на утримання від відповідача до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 1ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності та, враховуючи той факт, що відповідач не довів та не обґрунтував свою неспроможність сплачувати аліменти на дружину, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, на утриманні та вихованні якої знаходиться двоє малолітніх дітей, одна з яких не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. до досягнення сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а позов задовольнити в повному обсязі. Аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для утримання позивачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Беручи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 908 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, ст.ст. 75, 79, 80, 84 СК України, ст.ст.280-289 ЦПК України та керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_2 на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 10 вересня 2021 року і проводити до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Бейко