Справа № 346/1455/21
Провадження № 1-кп/346/424/21
02 листопада 2021 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 порушив правила безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
02 січня 2021 року приблизно о 09 годині 10 хвилин водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався вулицею Карпатська м. Коломия у напрямку центральної частини міста. Проїжджаючи прямою ділянкою дороги, де проїзна частина горизонтального профілю та із сухим асфальтовим покриттям, має по дві смуги для руху у протилежних напрямках, що розмежовані між собою лінією дорожньої розмітки 1.3, а смуги руху у попутному напрямку розмежовані лінією дорожньої розмітки 1.5, ОСОБА_7 рухався у лівій смузі руху та наближався до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожньою розміткою 1.14.3 та дорожніми знаками 5.35.1 на ближній межі переходу та 5.35.2 на дальній межі переходу. Швидкість руху автомобіля ВАЗ-21099 становила 71 ...74 км/год, яка є більшою за максимально допустиму в населеному пункті.
В цей час до розмітки пішохідного переходу наблизився пішохід ОСОБА_9 та розпочала ним рух, йдучи справа на ліво відносно напрямку руху транспортного засобу, яка у відповідності до вимог п. 4.16а ПДР України, під час переходу проїзної частини позначеної нерегульованими пішохідними переходами мала перевагу у русі.
Однак, водій ОСОБА_7 продовжуючи рух у лівій смузі, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи об'єктивну можливість виявити пішохода, проявив неуважність та в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України не надав дорогу ОСОБА_9 , своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив на неї наїзд на пішохідному переході.
При цьому, водій ОСОБА_7 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.З., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
4.16. Пішохід має право:
а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами;
п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.3., який зобов'язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
п. 12.4., згідно якого, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50км/год.;
п. 18.1. у відповідності до якого, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу/ пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
У результаті порушення водієм ОСОБА_7 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_9 , згідно висновку експерта № 3 від 25.02.2021 отримала тілесні ушкодження у вигляді набряку та набухання речовини головного мозку внаслідок відкритої черепно-мозкової травми із забійною раною лівої скронево-тімяної ділянки, синцями і саднами обличчя, крововиливами в м'які тканини голови, переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки головного мозку, від яких настала її смерть.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 подали письмові заяви з проханням обвинуваченого суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Таким чином, вина обвинуваченого в судовому засіданні доведена повністю, його діяння відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обставини, що пом'якшують обвинувачення є щире каяття, визнання вини, повне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Як зазначено в ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Крім цього, при обранні обвинуваченому міри покарання суд враховує дані про його особу, а саме: молодий вік, позитивну характеристику з місця проживання, його відношення до вчиненого.
Також суд бере до уваги висновки органу пробації, які викладені в досудовій доповіді, згідно яких орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку злочину не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами, зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати стягнути з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю два роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави 4 576 (чотири тисячі п'ятсот сімдесять шість ) гривень 60 коп. витрат за проведення експертиз.
Копію вироку прокурору та обвинуваченому вручити негайно після його проголошення.
На вирок може бути подано апеляцію до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення. У випадку неподання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
Суддя ОСОБА_1