Справа № 161/20746/20 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П.
Провадження № 22-ц/802/1278/21 Категорія: 45 Доповідач: Шевчук Л. Я.
26 жовтня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Шевчук Л. Я.,
суддів Здрилюк О. І., Киці С. І.,
секретар с/з Савчук Т. Ф.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2021 року,
У грудні 2020 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтувала тим, що 27 вересня 2020 року з вини водія ОСОБА_5 , який керував автомобілем марки «Infiniti» державний номерний знак НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6 загинула, а позивачка ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим перебувала на стаціонарному лікуванні з 27 вересня 2020 року по 16 жовтня 2020 року, а всього перебувала на лікуванні 64 дні з дня отримання тілесних ушкоджень. Автомобілем, в якому вона їхала як пасажир, на час дорожньо-транспортної пригоди керував водій ОСОБА_7 .
Позивачка ОСОБА_3 також зазначала, що відносно водія ОСОБА_5 28 вересня 2020 року було відкрито кримінальне провадження № 1202003000000623, в рамках якого йому було оголошено підозру. Цивільна відповідальність ОСОБА_8 як водія транспортного засобу була застрахована за полісом цивільної відповідальності у ПрАТ «СК «Універсальна». 19 листопада 2020 року водій ОСОБА_5 загинув.
Посилаючись на зазначені обставини та на те, що на час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Infiniti» належав на праві власності відповідачці у цій справі ОСОБА_4 , позивачка просила суд стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Універсальна» в її користь спричинену злочином майнову шкоду в розмірі 18535 грн, з яких 5223 грн - витрати на лікування та 13312 грн неотриманої заробітної плати, а також просила суд стягнути з відповідачки ОСОБА_4 як власника транспортного засобу в її користь 150000 грн моральної шкоди.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2021 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 60000 грн.
Стягнуто з відповідачки ОСОБА_4 в дохід держави 600 грн судового збору.
Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, представник відповідачки ОСОБА_4 - адвокат Лавренчук О. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати та ухвалити в цій частині нове про відмову в позові.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав і просив скаргу задовольнити, представник позивача апеляційну скаргу заперечив і просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційну скаргу представника відповідача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди з таких підстав.
За матеріалами справи судом встановлено, що 27 вересня 2020 року з вини водія ОСОБА_5 , який керував автомобілем марки «Infiniti» державний номерний знак НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6 загинула, а пасажир цього автомобіля ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим перебувала на лікуванні. Цим транспортним засобом керував водій ОСОБА_7
25 листопада 2020 року прокурором у кримінальному провадженні № 12020030000000623 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, прийнята постанова про закриття кримінального провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_5 (а.с. 6-12).
Цивільна відповідальність ОСОБА_8 як власника транспортного засобу була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР № 200973347 від 18 серпня 2020 року. Страховик - Приватне акціонерне товариство «СК «Універсальна» (а.с. 20).
Потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до власника автомобіля марки «Infiniti» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_4 як власник транспортного засобу несе відповідальність за спричинену позивачці ОСОБА_3 злочином моральну шкоду.
Проте такі висновки суду зроблені з порушенням вимог закону.
У частині 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 1, 2 статті 1187 ЦК України).
У частині 4 статті 1187 ЦК України передбачено, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Результат аналізу частини 4 статті 1187 ЦК України дає можливість стверджувати, що умовою застосування частини 4 статті 1187 ЦК України є заволодіння транспортним засобом внаслідок протиправних дій іншої особи (осіб), тобто поза волею його власника (володільця).
При цьому в судовому засіданні встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди володільцем транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Infiniti», був ОСОБА_5 , який загинув, а тому, на думку колегії суддів, висновки суду про те, що відповідачка ОСОБА_4 як власник транспортного засобу несе відповідальність по відшкодуванню потерпілій ОСОБА_9 моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, не відповідають встановленим обставинам справи.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (частина 1, пункт 1 частини 2 статті 1167 ЦК України).
Згідно з пунктами 1, 2 частини 2, частини 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для притягнення відповідачки ОСОБА_4 до відповідальності за шкоду, завдану позивачці ОСОБА_3 іншою особою.
Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував, а тому дійшов помилкового висновку, що відповідальність за заподіяну позивачці ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, має нести відповідачка ОСОБА_4 як власник транспортного засобу.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову слід скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 адвоката - Лавренчука Олександра Володимировича задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2021 року у цій справі в оскаржуваній частині скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді