Справа № 761/33246/21
Провадження № 1-кс/761/18717/2021
24 вересня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у рамках кримінального провадження №42021000000001683 клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, та передачу його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, згідно якого просить накласти арешт на олію соняшникову нерафіновану, урожаю 2019-2020 років, у кількості 3 412,324 т, яка ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» була передана на комісію ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» і ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» у квітні-травні 2021 року згідно актів прийому-передачі товару від 27.04.2021, 29.04.2021, 30.04.2021, 17.05.2021, 18.05.2021 поставлена компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» на ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС», та щодо якої 04.06.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_4 в інтересах АО «РІЕТУМУ БАНКА» зареєстроване обтяження «застава рухомого майна» незалежно від місця її знаходження та зберігання, із забороною користування, розпоряджання, відчуження, переміщення даного майна, окрім як до місця визначеного зберігання.
Також прокурор просить визначити місцем зберігання речового доказу ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС» (Україна, 54001, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Велика Морська, будинок 63; код ЄДРПОУ - 13857469) за адресою: Україна, 57286, Миколаївська область, Жовтневий район, село Галицинове, вулиця Набережна, 27, до вирішення питання з даного приводу судом, та передати наведене майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для реалізації, з урахуванням особливостей, визначених діючим законодавством.
Зі змісту клопотання вбачається, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001683 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 388 КК України за фактом заволодіння службовими особами компанії «ОЛЕОС ОСОБА_5 » за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА», ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ», ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами у травні 2021 року шляхом обману грошовими коштами в сумі 3 млн Євро, наданих АТ «РІЕТУМУ БАНКА» у кредит компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.», підробки судового рішення, його використання, та замаху на вчинення незаконних дій щодо заставленого майна під даний кредит, а саме 3 412,324 т олії соняшникової нерафінованої.
20.08.2021 постановою прокурора згадане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
При цьому, як зазначає у клопотанні прокурор, 22.08.2021 службові особи ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», діючи за попередньою змовою, вчинили спробу протиправно вивезти відповідну олію соняшникову нерафіновану, яка належить компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» та перебуває у заставі та розпорядженні АО «РІЕТУМУ БАНКА», внаслідок чого встигли протиправно вивезти частину олії, яку перемістили до ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шепітьки, 1-ф км дороги Личанка-Горбовичі, 1А к. 4. Після чого протиправні дії представників ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» були припинені.
Крім того, згідно клопотання, вартість зазначених речових доказів становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також з урахуванням положень ст. 100 КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою запобігання можливості приховування, розтрати майна, збереження його економічної вартості, прокурор просить накласти на нього арешт та передати вказане майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Прокурор в судове засідання не прибув, при цьому просив розглянути дане клопотання за його відсутності.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слід дійти висновку про необхідність часткового задоволення даного клопотання, виходячи з такого.
Як встановлено в судовому засіданні, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001683 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 388 КК України за фактом заволодіння службовими особами компанії «ОЛЕОС ОСОБА_5 » за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА», ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ», ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами у травні 2021 року шляхом обману грошовими коштами в сумі 3 млн Євро, наданих АТ «РІЕТУМУ БАНКА» у кредит компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.», підробки судового рішення, його використання, та замаху на вчинення незаконних дій щодо заставленого майна під даний кредит, а саме 3 412,324 т олії соняшникової нерафінованої.
Також в судовому засіданні встановлено, що 20.08.2021 постановою прокурора згадане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42021000000001683.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Також, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, окрім іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому вимогами згаданої статті визначено, що у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, з урахуванням обставин згаданого кримінального провадження, а також того, що наведене майно (олія) цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на вказане майно (олія), із забороною користування, розпоряджання, відчуження, переміщення даного майна, окрім як до місця визначеного зберігання.
Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104, не передбачено, що під час досудового розслідування місце зберігання речового доказу визначається рішенням слідчого судді.
Із зазначеного можна зробити висновок, що під час досудового розслідування зберігання речових доказів, наданих стороні обвинувачення, покладається на зазначену сторону, а відтак, оскільки діючим законодавством не передбачено звернення слідчого чи прокурора до слідчого судді з клопотанням про визначення місця зберігання речового доказу, правові підстави для задоволення клопотання в цій частині відсутні.
Положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Вирішуючи питання щодо передачі майна в управління Національному агентству, слідчий суддя звертає увагу на те, що обов'язковою умовою передачі майна в управління Національного агентства є наявність мети забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості, звідси має наслідком покладення обов'язку на слідчого, прокурора щодо доведення обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення таких дій, майно може бути перетворене, знищене, зіпсоване або його економічна вартість істотно зменшиться в ціні.
В судовому засіданні встановлено, що вартість відповідного майна перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, при цьому незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті невжиття заходів щодо його збереження існує реальний ризик настання негативних наслідків (щодо втрати, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості), а тому, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та зважаючи на об'єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання третіх осіб на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання в цій частині та необхідності передачі майна, яке є предметом клопотання, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901).
Керуючись вимогами ст. 98, 100, 117, 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, та передачу його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - задовольнити частково.
В рамках кримінального провадження №42021000000001683 накласти арешт на олію соняшникову нерафіновану, урожаю 2019-2020 років, у кількості 3 412,324 т, яка ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» була передана на комісію ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» і ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» у квітні-травні 2021 року згідно актів прийому-передачі товару від 27.04.2021, 29.04.2021, 30.04.2021, 17.05.2021, 18.05.2021 поставлена компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» на ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС», та щодо якої 04.06.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_4 в інтересах АО «РІЕТУМУ БАНКА» зареєстроване обтяження «застава рухомого майна» незалежно від місця її знаходження та зберігання, із забороною користування, розпоряджання, відчуження, переміщення даного майна, окрім як до місця визначеного зберігання.
Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для реалізації, з урахуванням особливостей, визначених діючим законодавством, речові докази у кримінальному провадженні № 42021000000001683, а саме олію соняшникову нерафіновану, урожаю 2019-2020 років, у кількості 3 412,324 т, яка ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» була передана на комісію ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА», і останнім у квітні-травні 2021 року згідно актів прийому-передачі товару від 27.04.2021, 29.04.2021, 30.04.2021, 17.05.2021, 18.05.2021 поставлена компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» на ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС», та щодо якої 04.06.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_4 в інтересах АО «РІЕТУМУ БАНКА» зареєстроване обтяження «застава рухомого майна».
У задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 29 вересня 2021 року о 09 годині 50 хвилин.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1