Справа № 761/9147/20
Провадження № 2/761/1782/2021
18 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Рибака М.А.
за участі секретаря: Горбань К.О.
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Ярусевич Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах яких діють як законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Міністерство оборони України про виселення із службової квартири без надання іншого житлового приміщення,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.
Ухвалою суду від 04.12.2020 року було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 22.12.2020 року.
Ухвалою суду від 13.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
09.08.2021 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява, в якій остання повідомила, що відповідача ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Судом постановлено на обговорення питання про закриття провадження в частині вимог до ОСОБА_2 .
Представник позивача у судовому засіданні питання про закриття провадження в частині вимог до ОСОБА_2 підтримав.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представник третьої особи у судовому засіданні питання про закриття провадження в частині вимог до ОСОБА_2 підтримав.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
За змістом статей 64, 156 ЦК Української РСР правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника ( подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
У пунктах 38, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
У даному випадку правонаступництво відповідача ОСОБА_2 неможливе, оскільки позов пов'язаний, насамперед, з особистими правами самого відповідача, оскільки позивач звертається з вимогами про усунення перешкод, які чинились відповідачем саме, а не його правонаступником.
До такого ж висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 05.12.2018 року, у справі № 185/4881/16-ц.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що провадження у справі за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах яких діють як законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Міністерство оборони України про виселення із службової квартири без надання іншого житлового приміщення - підлягає закриттю в частині вимог до ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 206,255,256,353,354 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах яких діють як законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Міністерство оборони України про виселення із службової квартири без надання іншого житлового приміщення - закрити в частині вимог до ОСОБА_2 .
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А.РИБАК