Справа № 357/11666/21
2-а/357/231/21
03 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючий - суддя Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти Батальйону патрульної поліції м. Біла Церква УПП Київської області ДПП капрала поліції Ситник Світлани Юріївни, Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
04.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 30.09.2021 він знаходився у транспортному засобі ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на вул. Леваневського у м. Біла Церква Київської області, коли до нього підійшла поліцейська взводу 2 роти 1 БПП в місті Біла Церква УПП в Київській області ДПП Ситник Світлана Юріївна, яка звинуватила його у тому, що він у темну пору доби рухався без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 19.1 ПДР України, а саме у темну пору доби не користувався світловими пристроями. Він пояснював, що припаркував транспортний засіб потім вимкнув світлові прилади, але не зважаючи на його пояснення патрульний поліцейський винесла постанову 30.09.2021 серії ЕАО № 4838926, якою на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. З даною постановою він не згоден, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних причин. Так, в порушення вимог ст. 251 КУпАП України протокол не складався, отже доказів його правопорушення інспектором зібрано не було. Постанова була винесена інспектором без повного та об'єктивного розгляду справи, що є порушенням ст. 276, 278, 279 КУпАП. Його права передбачені ст. 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП роз'яснені не були. При винесені постанови про адміністративне правопорушення його не було ознайомлено із доказами, які б прямо вказували на правопорушення, тобто було порушено вимоги ст. 251 КУпАП, оскільки факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням закону. Поліцейським не були враховані його пояснення, що він користувався світловими приладами, але коли здійснив зупинку на вимогу працівників патрульної поліції вимкнув двигун авто, через те і вимкнулися світлові прилади. Жодного умислу чи необережності спрямованої на вчинення адміністративного правопорушення він не мав. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Однак, оспорювана постанова не містить вищезгаданих даних, а отже суперечить вимогам ст.283 КУпАП. Вважає дії, вчинені поліцейським 2 взводу 1 роти БПП в місті Біла Церква УПП в Київській області ДПП Ситник Світланою Юріївною протиправними і незаконними, тому, просив скасувати постанову серії ЕАМ №4838926 від 30.09.2021, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у неавтоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити.
07.10.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та залучено до участі у адміністративній справі у якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції.
28.10.2021 року представник відповідача - Департаменту патрульної поліції, за довіреністю у справі - Кашко Віталій Анатолійович, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення виходячи з наступного. Відповідно до винесеної відповідачем постанови, 30.09.2021 о 06 год. 23 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21104», номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул. Леваневського, 27, м. Біла Церква, без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 19.1.а) Правил дорожнього руху, за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності. Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Відповідач, 30.09.2021, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції разом із своїм напарником, здійснюючи патрулювання визначеної території м. Біла Церква, безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, і як вбачається з матеріалів справи, а саме доданого відеозапису з пристрою з функцією фото- кінозйомки, що розташований на елементах однострою поліцейських серії SN001138, позивач надаючи пояснення у справі, визнав факт вчиненого ним правопорушення, після чого включив ближнє світло фар, чим підтвердив факт справності освітлювальної системи на момент вчинення правопорушення. Також, позивач у своїй позовній заяві пише, що він був припаркований коли до нього підійшов працівник поліції і рух не здійснював, але надалі на другій сторінці позовної заяви вказує, що здійснив зупинку на вимогу працівників поліції, таким чином позивач у своєму позові намагається ввести суд в оману, змінюючи свідчення, так як двигун позивач вимкнув приблизно через 7 хв. після початку спілкування на прохання поліцейського, а отже вина особи є доведеною та в розумінні ст. 78 КАС України не потребує додаткового доказування, оскільки пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності є безпосереднім доказом у справі. Слід зазначити, що після зупинки транспортного засобу позивача, під час спілкування у останнього були помічені ознаки наркотичного сп'яніння, позивач повідомив, що вживав наркотичні речовини, навіть показав поліцейському пакет з залишками невідомої речовини білого кольору, та з показів пасажирів, яких він віз в той момент, заявник поводився неадекватно. Внаслідок чого на позивача були складені адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанова серії ЕАО №4838926 від 30.09.2021, а не та, що зазначена в позовній заяві серії ЕАМ№46389263 від 30.09.2021, якої взагалі не існує. Заявлені твердження позивача щодо порушення процедури розгляду та, нібито, його твердження, що під час розгляду справи про керування транспортним засобом із ввімкненим світлом фар спростовуються доданим відеозаписом. Справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 30.09.2021 вимог п. 19.1а) ПДР було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було роз'яснено позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідач назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, та пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП. Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача, відповідач, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 122 та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Після чого, у присутності позивача було винесено постанову, з якою надалі його було ознайомлено та повідомлено про порядок її оскарження, також роз'яснено наслідки її невиконання, передбачені ст. 307, 308 КУпАП. Взявши до уваги викладене вище, відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією, тому, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
02.11.2021 представник позивача, за довіреністю у справі - Лазука Валентин Сергійович, надав до суду пояснення на відзив, в якому зазначив, що до відзиву відповідач додав оптичний DVD-R диск із відео записом тільки для суду. Однак, відповідачем було порушено ст. 162 КАС України, оскільки до відзиву, який був направлений позивачу не було додано оптичний DVD-R диск із відео записом, що не унеможливлює надати повне та об'єктивне пояснення всім доказам по справі. Виходячи із правової позиції Верховного Суду висловленої в постанові від 24.01.2019, відповідно до якої зміст постанови по справ про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП, зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото та відеозапис. У постанові від 30.09.2021 серія ЕАМ № 46389263, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, не було зазначено яким технічним засобом здійснено фото та відеозапис. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).У зв'язку з вищевикладеним, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача, за довіреністю у справі - Лазука Валентин Сергійович, у судовому засіданні підтримав викладені у письмових поясненнях та позовній заяві обставини, крім обставин зазначених на другій сторінці позову щодо здійснення позивачем зупинки на вимогу працівників поліції та вимкнення двигуна авто і світлових приладів, адже позивач в дійсності був припаркований по вул. Леваневського у м. Біла Церква та не рухався коли до нього підійшли працівники поліції, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що 30.09.2021 поліцейським 2 взводу 1 роти Батальйону патрульної поліції м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Ситник Світланою Юріївною, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4838926 у справі про адміністративне правопорушення (а.с.9), відповідно до якої 30.09.2021 о 06 год. 23 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Біла Церква по вул. Леваневського, 27, без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач в обґрунтування позову вказує на те, що відповідачем капралом поліції Ситник С.Ю. в порушення вимог ст. 251 КУпАП не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, а тому доказів правопорушення інспектором зібрано не було.
Разом з тим, суд критично оцінює зазначене твердження позивача, оскільки розгляд справ про адміністративне правопорушення, визначених ч. 2 ст. 122 КУпАП належить до компетенції Національної поліції, у відповідності до абзацу 2 ст. 258 КУпАП та п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395.
Також, стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» зазначає, випадки коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби, до них відносяться випадки, якщо водій порушив ПДР.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Однак, в даному випадку, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, доданого до відзиву, позивач не оспорював вчинене правопорушення, а розгляд вказаної справи віднесено до компетенції Національної поліції, тому суд критично оцінює вказані твердження позивача.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Таким чином, співробітник патрульної поліції має право виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на місці вчинення правопорушення.
Розділом ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року регламентовано процедуру розгляду поліцією справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Так, п.5 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Також, п.9 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складання протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 Розділу ІІІ Інструкції). Аналогічні положення закріплені в ст. 252 КУпАП.
Таким чином поліцейський, як особа уповноважена на розгляд справи, під час розгляду такої справи, має дотримуватися вищенаведених приписів законодавства, в протилежному випадку вчинені дії є неправомірними, та як наслідок тягнуть незаконність прийнятих рішень і їх скасування.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII(далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п. «б» п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 19.1 «а» ПДР України визначено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені - а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Темною порою доби, згідно п. 1.10 ПДР України визначено - частину доби від заходу до сходу сонця.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4838926, ОСОБА_1 вчинив порушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України, а саме керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. а ПДР України.
Отже, причиною зупинки працівниками поліції громадянина ОСОБА_1 було те, що він керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.
Відповідно до п.1.1 Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Також, згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, зокрема, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту відеозапису, що міститься в матеріалах справи, наданому представником відповідача до відзиву диску, в останньому зафіксовано: 30.09.2021 о 04 годині 23 хвилин по вул. Леваневського 27 м. Біла Церква автомобіль марки ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в темну пору доби, без увімкнених фар ближнього світла, який був зупинений патрульними поліцейськими. При цьому факт керування автомобілем без увімкненого ближнього світла фар не заперечував і сам позивач, адже після зупинки його транспортного засобу, він ввімкнув ближнє світло фар та заглушив двигун автомобіля через 7 хв. після його зупинки на прохання поліцейського.
Згідно інформації, яка міститься за посиланням: https:// dateandtime.info/uk/ citysunrisesunset.php?id=712165&month=9&year=2021, 30 вересня 2021 року у м. Біла Церква Київської області схід сонця був о 06:58 годині, а захід сонця о 18:40 годині, тривалість світлового дня дорівнює 11 годин 42 хвилини 26 секунд.
Отже, вказаним відеозаписом, спростовується твердження позивача, що він припаркував свій транспортний засіб, а потім вимкнув світлові прилади, оскільки транспортний засіб стояв на узбіччі дороги, адже був зупинений працівниками поліції, а не на спеціально обладнаному майданчику для паркування, що розміщений поза межами проїзної частини вулиці або дороги та обладнаний відповідно до вимог цих Правил і ПДР («Правила паркування транспортних засобів» затверджені Постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1342) та в порушення вимог п. 15.9 ПДР України.
Таким чином, твердження позивача, що на його транспортному засобі під час руху було увімкнено ближнє світло фар спростовуються дослідженими відеозаписом, з якого, також, вбачається, що ОСОБА_1 поліцейським були роз'яснені його права і обов'язки та запропоновано залучити адвоката, чим останній не скористався, адже визнав вчинене правопорушення.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, остання містить інформацію про фіксацію правопорушення, оскільки в графі «до постанови додається» зазначено номер відеозапису, який збігається з номером відеозапису вчиненого правопорушення, що був оглянутий в судовому засіданні та до суду не надано доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є доведеним, а дії капрала поліції Батальйону патрульної поліції м. Біла Церква УПП Київської області ДПП Ситник Світлани Юріївни, щодо складення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірними, отже у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Згідно ст.139 КАС України судові витрати щодо сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 9, 72, 74, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, ст. 7, 33, ч.3 ст.122, 245, 251, 252, 256, 258, 268, 276, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до поліцейського 2 взводу 1 роти Батальйону патрульної поліції м. Біла Церква УПП Київської області ДПП капрала поліції Ситник Світлани Юріївни(місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 18А), Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.
Судові витрати у справі залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 03.11.2021.
СуддяО. В. Бондаренко