Єдиний унікальний номер № 285/801/17
Провадження № 1-кп/0285/232/21
02 листопада 2021 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/801/17 (42017060360000004 від 04.01.2017) по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, непрацюючого, учасника бойових дій (учасника АТО на території Донецької та Луганської областей), РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України
установив:
ОСОБА_5 під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях та тимчасово ухилитися від проходження військової служби.
Реалізуючи задумане, військовослужбовець військової частини - польова пошта НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 , призваний під час мобілізації, в порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ст. ст. 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів та поважних причин, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконне припинив виконувати свій конституційний обов'язок та 02.09.2014 самовільно залишив територію військової частини - польова пошта НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд до 18.09.2014. Після чого, 18.09.2014 солдат ОСОБА_5 прибув до військового шпиталю м. Житомира, військова частина НОМЕР_3 , де проходив стаціонарне лікування до 03.10.2014, по завершенні якого рішенням військово-лікарської комісії від 03.10.2014 № 1733 солдату ОСОБА_5 рекомендовано піти в відпустку за станом здоров'я на 30 календарних днів, тобто до 03.11.2014.
Він же, в порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ст. ст. 11. 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів та поважних причин, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, 03.11.2014 не з'явився вчасно на службу за місцем постійної дислокації військової частини - польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) без поважних причин та проводив час на власний розсуд до 17.02.2015. Після чого, 17.02.2015 солдат ОСОБА_5 прибув до військового шпиталю м. Житомира (військова частина НОМЕР_3 ) де проходив стаціонарне лікування до 02.03.2015.
Він же, в порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ст. ст. 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів та поважних причин, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, 03.03.2015 не з'явився вчасно на службу за місцем постійної дислокації військової частини - польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) без поважних причин та проводив час на власний розсуд до 07.10.2016.
За час відсутності в частині обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи, або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
07.10.2016 солдат ОСОБА_5 самостійно з'явився до військової частини - польова пошта НОМЕР_2 та того ж дня наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_4 солдата ОСОБА_5 звільнено з військової служби у запас..
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника, просить його задовольнити та пояснив, що розуміє наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, прийшов до наступного висновку.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з роз'ясненням, що міститься у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Таким чином, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
У судовому засіданні встановлено, що на час надходження клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності до суду закінчився строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 407 КК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст. 12 КК України, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, яке відноситься до не тяжких злочинів, злочин вчинено 07.10.2016.
ОСОБА_5 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває і по даному кримінальному провадженню не перебував.
В матеріалах кримінального провадження відсутні будь які відомості, які вказували б на ухилення ОСОБА_5 від досудового розслідування або суду.
Порушення строків давності судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284-287, 314 КПК України суд
постановив:
Клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження 285/801/17 (42017060360000004 від 04.01.2017) по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України подальшим провадженням - закрити.
Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1