Справа № 279/4938/21 провадження №3/279/2383/21
28 жовтня 2021 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ушомир Коростенського району, громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 25.02.1997 р., РНОКПП НОМЕР_2 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляд суду 10.09.2021 надійшла справа відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який 04.09.2021 року о 13-52 год. в с.Ушомир по вул. Київська, 79, керував транспортним засобом - мотоциклом "Мінськ" 125 д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна шкіряного покрову обличчя), від проходження медичного огляду та визначення стану сп'яніння в місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу алкотестер "Drager" на проведення такогоогляду у медичному закладі категорично відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та чим вчинив правопорушення , передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Вказана норма закону передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом в стані сп'яніння та відмову від проходження в зв'язку з цим огляду заперечив. Пояснив, що має вади слуху, захворювання ноги. Його було зупинено неподалік від його будинку за те, що керував мотоциклом без шолома. Документи також залишив вдома. Йому повідомили, що за це відносно нього складуть протокол, з чим він був згоден. Разом з поліцейськими проїхали до його будинку і він виніс свій паспорт. В цей час під'їхав ще один екіпаж поліції. Його запитали, чи буде дихати в алкотестер. Він відмовився, бо факт керування без шолома та документів не заперечував. При цьому, йому ніхто не повідомив, що його підозрюють у керуванні в стані сп'яніння.
З долученого до протоколу відеозапису вбачається, що він містить лише один короткий відеозапис, на якому зафіксовано, що на запитання про проходження освідування за допомогою алкотестеру та слідування до медзакладу, ОСОБА_1 відповів відмовою. Однак, вказаний відеозапис не містить інформації про те, що ОСОБА_1 було повідомлено, що пропозиція пройти відповідне освідування пов'язана з тим, що є підстави вважати, що він перебуває в стані сп'яніння та має відповідні ознаки. Не містить вказаний відеозапис підтвердження і того, що ОСОБА_1 видавалось направлення на огляд до медзакладу. Як пояснив ОСОБА_1 , що пройти освідування йому було запропоновано не на місці зупинки, а вже біля його будинку, коли він виніс та надав свій паспорт. В стані сп'яніння не перебував, а оскільки погано чує, то декілька разів перепитував, не зрозумів, що від нього хочуть, вважав, що склають протокол за керування мотоциклом без шолома та документів, тому все підписував.
Вказане свідчить про те, що додані до протоколу про вчинення правопорушення докази не підтверджують, що ОСОБА_1 було зупинено за порушення Правил дорожнього руху та було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим йому було запропоновано на місці зупинки пройти відповідне освідування, від якого він відмовився.
За таких обставин, висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП, неможливий.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи суворість санкції яка передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, таке правопорушення може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду (справи "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини", "Лутц проти Німеччини", "Надточій проти України", "Золотухін проти Росії", "Маліге проти Франції"), тому такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Відповідно, звинувачення у вчиненні діяння, яке прирівнюється до кримінального, вимагає відповідного доказування, яке базується на суворому дотриманні норм закону.
Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.130 ч.1, 221, 247, 283-284 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд.
Суддя