Справа № 161/12612/21
Провадження № 2/161/3399/21
(заочне)
13 жовтня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі - Самсонюк Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
15.07.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов мотивував тим, що 30.05.2019 між позивачем та ОСОБА_2 укладено угоду щодо позики грошових коштів, за умовами якої відповідач взяв у позивача в борг 250 дол. США як зобов'язання відшкодувати вартість викраденого у позивача велосипеда або купити аналогічний велосипед строком до 30.06.2019, про що ОСОБА_2 складено відповідну розписку. Станом на день звернення до суду із відповідним позовом, відповідач свої зобов'язання не виконав.
А тому, позивач просив суд стягнути з відповідача в свою користь суму боргу за договором позики у розмірі 453,35 дол. США (еквівалентно станом на 15.07.2021 12 460,50 грн., 1 дол. США = 27,3047 грн.), з яких: 250 дол. США (еквівалентно станом на 15.07.2021 6 826,18 грн., 1 дол. США = 27,3047 грн.) - основний борг, 206,35 дол. США (еквівалентно станом на 15.07.2021 5634,32 грн., 1 дол. США = 27,3047 грн.) - три відсотки річних та судові витрати.
Ухвалою суду від 30.07.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України та відповідно до вимог Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року. Заяви про розгляд справи за його відсутності, а також відзив на пред'явлений позов відповідач не подавав.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Прус С.Б. попередньо подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності за наявними матеріалами, просили позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача та його представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.05.2019 між позивачем та ОСОБА_2 укладено угоду щодо позики грошових коштів, за умовами якої відповідач взяв у позивача в борг 250 дол. США як зобов'язання відшкодувати вартість викраденого у позивача велосипеда або купити аналогічний велосипед строком до 30.06.2019, про що ОСОБА_2 складено відповідну розписку (а.с.7).
Позивач стверджує, що заборгованість ОСОБА_2 стан на день звернення до суду з відповідним позовом не погашена, останній ухиляється від повернення позики та будь-якого спілкування з приводу вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтями 11, 509 ЦК України установлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають в тому числі і з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Оскільки розписка підписана особисто відповідачем, суд дійшов висновку, що в даному випадку є дотриманою письмова форма договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.626 ЦК України установлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. законом або не випливає із суті договору.
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, грошові кошти в сумі 250 дол. США або велосипед позивача не повернув.
Позивач при зверненні з позовом до суду розрахував суму визначених розпискою коштів відповідно до курсу Національного банку України станом на 15.07.2021, де курс іноземної валюти по відношенню до гривні становив: 1 долар США=27,3047 грн.
Таким чином, розмір отриманих відповідачем коштів в національній валюті становить 6 826,18 грн.
Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 250 дол. США, що станом на 15.07.2021 (курс НБУ 1 дол. США = 27,3047 грн.) еквівалентно 6 826,18 грн.
Такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає позовній вимозі та не суперечить закону.
Що стосується вимоги про стягнення трьох процентів річних, то вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Оскільки ст. 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
В правових висновках Верховний суд України неодноразово звертав увагу на можливість застосування ст. 625 ЦК України тільки до грошових зобов'язань.
Так, порушенням грошового зобов'язання є невиконання боржником обов'язку сплатити грошові кошти, таким чином, у випадку якщо у боржника існує обов'язок передати майно, а у кредитора сплатити за це майно грошові кошти, то відповідальність за порушення грошового зобов'язання до боржника не застосовується (постанова Верховного суду України від 24.06.2014 р. по справі № 6-25цс14).
Враховуючи те, що боржником взято на себе зобов'язання відшкодувати вартість велосипеда у розмірі 250 дол. США або самого велосипеда за згодою ОСОБА_4 в термін до 30.06.2019, у зв'язку із тим, що він (боржник) взяв велосипед у користування та не повернув.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що як такої передачі коштів боржнику не відбулось, як не було і фактичного користування коштами, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для застосування до вказаних правовідносин положень ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (а.с.5), відтак на підставі ч.6 С.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави відповідно до розміру задоволений позовних вимог підлягає судовий збір у розмірі 497,18 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 526, 533, 625 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 250 дол. США, що станом на 15.07.2021 (курс НБУ 1 дол. США = 27,3047 грн.) еквівалентно 6 826 (шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 18 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 497 (чотириста дев'яносто сім) гривень 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 02.11.2021.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк