Справа 760/19772/21 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/4049/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції ? ОСОБА_2
18 жовтня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року ОСОБА_6 , обвинуваченій у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.11.2021 року включно.
Своє рішення суддя місцевого суду обґрунтував тяжкістю інкримінованого ОСОБА_6 злочину за ч.1 ст.115 КК України, який є особливо тяжким, а також покаранням, що загрожує обвинуваченій за цей злочин у разі ухвалення обвинувального вироку. Судом було враховано наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були констатовані під час застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу та наразі не припинили свого існування.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу указавши на її незаконність та необґрунтованість. В обґрунтування доводів скарги указала на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри. На переконання захисника, з огляду на положення ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Натомість, у ході судового розгляду сторона обвинувачення не довела наявності жодного із ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи дані про особу ОСОБА_6 , яка характеризується позитивно, а також інші обставини кримінального провадження, вважала утримання ОСОБА_6 під вартою свавільним. Просила змінити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби.
Апеляційний розгляд даного провадження здійснювався за правилами ст. 422-1 КПК України.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом ч.2 ст. 177, ст. 197 КПК України підставою як застосування запобіжного заходу, у тому числі і у виді тримання під вартою, так і продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Частиною першою ст. 194 КПК України визначений обов'язок суду встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, питання про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою було вирішене у ході судового провадження у першій інстанції. Тобто це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою у ході судового провадження у суді першої інстанції та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
У ході судового розгляду, суд першої інстанції визнав доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , та не припинили свого існування на момент вирішення питання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою. Оцінивши зазначені ризики, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою належним чином мотивувавши своє рішення. Висновок суду про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини сформульованої у контексті оцінки ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, зокрема у рішеннях «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), заява № 45100/98, п. 106, від 08.02.2005 року та «Летельє проти Франції», п. 43, від 26.06.1991 року.
Так, колегією суддів визнається доведеним ризик переховування обвинуваченої ОСОБА_6 від суду. При цьому, указаний ризик на думку колегії суддів є значним. Колегія суддів зважає на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя людини. Наявність даного ризику стверджується суворістю покарання, яке загрожує обвинуваченій у випадку доведеності її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, що суд зобов'язаний враховувати відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 178 КПК України. При оцінці даного ризику, колегією суддів враховуються конкретні обставини вчинення злочину, поставленого у вину обвинуваченій, а також існування реальної можливості переховування враховуючи ситуацію, яка існує в державі, у тому числі і ту, яка викликана зовнішнім втручанням іншої держави. Наведене указує на існування ризику переховування обвинуваченої від суду, що указує на наявність підстав для застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу.
Обставини вчинення інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_6 злочинів, дають підстави стверджувати про існування ризику незаконного впливу на потерплих та свідків.
Наведене у своїй сукупності указує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що указує на наявність підстав для та продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою.
Щодо можливості застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 іншого альтернативного запобіжного заходу, то на думку колегії суддів, жодний інший запобіжний захід, передбачений ч.1 ст.176 КПК України, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та попередити наведені вище ризики, у зв'язку із їх недостатнім стримуючим впливом за наявності зазначених вище обставин.
Посилання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 на дані про її особу, яка характеризується позитивно та наявність міцних соціальних зв'язків, у зв'язку із чим є можливим застосування щодо неї запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, на думку колегії суддів, є не у повній мірі обґрунтованим, оскільки наявність вказаних обставин не може саме по собі свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які зможуть усунути існуючі ризики.
Підстав для зміни чи скасування ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року, якою обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.11.2021 року включно залишити без зміни.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
__________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4