07 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві про зобов'язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_5 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві з заявою від 11.01.2021 про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 , відомості за якою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а, проаналізувавши положення ст. 126 Конституції України, ч. 1 ст. 47 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та ст.ст. 22, 26 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що лише одна незгода особи, яка подала скаргу, з судовими рішеннями чи діяльністю судді щодо здійснення правосуддя, не є підставою для порушення кримінальної справи відносно суддів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, першочергово, просить поновити строк на апеляційне оскарження, якщо колегія суддів вважає його пропущеним, то він пропущений з поважних причин, оскільки оскаржувана ухвала була ним отримана тільки 07.04.2021, саму ж ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2021 скасувати та прийняти нову, якою зобов?язати прокурора Офісу Генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за текстом його заяви-повідомлення за № 874.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_5 вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною, невмотивованою, необґрунтованою, прийнятою з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, оскільки прийнята всупереч ст. 214 КПК України.
Так ОСОБА_5 вказує, що за скаргою № 848-п від 14.01.2021 в справі № 757/1563/21 він оскаржував бездіяльність прокурорів офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про груповий злочин за № 874 навколо справи про вбивство його брата його власним сином при обтяжуючих обставинах.
Учасники судового провадження про дату, час та місце розгляду провадження повідомлені у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду провадження згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, ще і за тим, що, згідно прохальної частини апеляційної скарги, ОСОБА_5 виказав можливість розглядати провадження у його відсутність.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали провадження за скаргою, обговоривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали та доводи апеляційної скарги з додатками, колегія суддів дійшла наступного.
Як указують приписи п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п?яти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, вирішує питання про поновлення цього строку, що випливає з норми п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З матеріалів провадження за скаргою видно, що у скарзі ОСОБА_5 вказав про можливість її розгляду у його відсутність (а.п. 1), а тому його неявка в судове засідання 04.03.2021 не стала підставою для відкладення розгляду провадження (а.п. 21). коли і було ухвалено оскаржуване рішення.
Оскільки копію ухвали ОСОБА_5 отримав 07.04.2021 (а.с. 23), а звернувся з апеляційною скаргою 08.04.2021, колегія суддів вважає за можливе поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Главою 26 КПК України чітко визначено та регламентовано порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого//детектива, дізнавача, прокурора на досудовому провадженні.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого//детектива, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як видно зі змісту скарги ОСОБА_5 № 848-П 2 від 14.01.2021, він просив визнати протизаконною бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, по не дотриманню вимог ст. 214 КПК України та зобов?язати внести відомості з заяви № 874 від 11.01.2021 у повній мірі по тексту заяви цієї заяви.
У свою чергу, згідно змісту заяви № 874 від 11.01.2021, адресованої Генеральному прокурору, Голові СБУ, Директору ДБР та Директору НАБУ, ОСОБА_5 просив внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань і розпочати кримінальне провадження стосовно судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 .
Заява ОСОБА_5 за № 874 від 11.01.2021, зокрема з ДБР, яка, згідно приписки заявника, вкинута в скриньку канцелярії (а.п. 3), скерована до Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві 14.01.2021 (а.п. 19 зв.), бездіяльність уповноважених осіб якої і оскаржив ОСОБА_5 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2021 ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні скарги з підстав того, що лише одна незгода особи, яка подала скаргу, з судовими рішеннями чи діяльністю судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 щодо здійснення нею правосуддя не є підставою для порушення кримінальної провадження щодо судді з огляду на положення ст. 126 Конституції України, ч. 1 ст. 47 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та ст.ст. 22, 26 КПК України.
Напротивагу цьому, слідчий суддя не виказав свою позицію щодо ст. 214 КПК України, яка регламентує процедуру початку досудового розслідування.
Так, як указують приписи ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як свідчить ч. 2 вказаної норми процесуального закону.
Згідно ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення - не допускається.
На підставі ч. 4 цих положень процесуального закону, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Системний аналіз цих положень ст. 214 КПК України вказує на те, що, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то орган досудового розслідування при здійсненні ним своїх повноважень, зобов'язаний здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення (злочин//проступок), які особа надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, навіть за умов, що за результатами досудового розслідування, де на основі змагальності у порядку ст. 22 КПК України сторона захисту та сторона обвинувачення будуть самостійно обстоювати їхні правової позиції з вільним використанням своїх прав у межах та спосіб, передбачений цим Кодексом на підставі ст. 26 КПК України, буде прийнято рішення про закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 284 КПК України.
Не дав слідчий суддя і доводам ОСОБА_5 , який послався на Висновок судової палати з розгляду кримінальних справ Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов?язане зі здійсненням ними судочинства, від 01.07.2013 за результатами вивчення питання щодо порядку внесення та виключення відомостей із Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно суддів за заявами громадян, які не погоджуються із судовими рішеннями за наслідками розгляду справ за їхньої участі на підставі Рішення Ради суддів України, у яких запропоновано внести зміни у ст. 214 КПК України, де передбачити обов?язок вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення особами, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження - ст. 480 КПК України, особами, зазначеними у ст. 481 цього Кодексу, тобто Генеральним прокурором або його заступником, які здійснюють повідомлення про підозру щодо окремої категорії осіб.
Змін до ст. 214 КПК України у досліджуваному питанні на час звернення ОСОБА_5 зі скаргою до слідчого судді - не внесено.
Водночас, у наведеному Висновку Верховного Суду України звернуто увагу на те, що судді, незважаючи на їх гарантії недоторканості і статусу незалежності при здійснення правосуддя, у випадку вчинення конкретних дій, які у чинному КК України визнаються злочинами, притягуються до відповідальності й несуть передбачене законом покарання.
У Висновку є посилання і на необхідність застосування ст. 383 КК України, якою законодавець передбачив відповідальність за завідоме неправдиве повідомлення про злочин, об?єктом якого є інтереси правосуддя і за яке у кожному випадку його вчинення має також наставати передбачена законом відповідальність.
Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що, розглядаючи скаргу ОСОБА_5 , слідчий суддя не дослідив кримінального процесуального законодавства, який регулює початок досудового розслідування, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2021 - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року в справі № 757/1563/21-к задовольнити та поновити йому цей строк.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про зобов'язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3