Рівненський апеляційний суд
Іменем України
01 листопада 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції з «Городищенською ВК №96» апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 05 липня 2021 року за участю учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_7 , засудженого - ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,-
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 05 липня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання за хворобою.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 доводить, що суд безпідставно не взяв до уваги факт тяжкого захворювання ОСОБА_5 і прийняв незаконне рішення про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від відбування покарання через хворобу. Просить оскаржувану ухвалу скасувати і ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання внаслідок тяжкого захворювання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 , підтримані засудженим ОСОБА_5 , доводи прокурора, яка вважає ухвалу законною і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Згідно абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 28.09.1973 року “Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбування покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу”, звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання, і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто, у випадках, коли подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в
наказі Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерством охорони здоров'я України від 18.01.200 року №3/6, де затверджений Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 засуджений вироком Джанкойського міськрайонного суду АР Крим за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 185, п.12,6 ч.2 ст. 115, ст. 71 та ч.1 ст. 70 КК України до остаточного покарання - 13 років 6 місяців позбавлення волі. Засуджений ОСОБА_5 дійсно, починаючи з 27.02.2015 року по 05.11.2020 року 11 разів проходив лікування у лікувальних закладах при ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», ДУ «Райківська виправна колонія №73» та при ДУ «Бучанська виправна колонія №85».
Однак ні захисник, ні засуджений до свого клопотання про звільнення від відбування покарання за хворобою висновку лікарсько-консультативної комісії не надали, а з матеріалів провадження не вбачається, що наявне у засудженого захворювання входить до переліку захворювань, які є підставою для подання матеріалів до суду про звільнення від відбування покарання за хворобою, затвердженого наказом МОЗ та Міністерством юстиції України №1348/5/572 від 15.08.2014 року. З повідомлення філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально- виконавчої служби України в Херсонській області» діагноз ОСОБА_5 був розглянутий лікарсько-консультативною комісією 22.10.2019 року та встановлено, що такий діагноз не є підставою для подачі матеріалів до суду про звільнення від відбування покарання за хворобою, згідно переліку, затвердженого наказом МОЗ та Міністерством юстиції України №1348/5/572 від 15.08.2014 року.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_6 щодо звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання внаслідок хвороби, підстав для скасування якого не вбачається, що не позбавляє захисника та засудженого ОСОБА_5 за наявності нових медичних даних, права повторного звернення до суду з аналогічним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 404 - 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 05 липня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання за хворобою залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2