02 листопада 2021 року
м. Рівне
Справа № 565/1366/17
Провадження № 22-ц/4815/1126/21
Головуючий у Кузнецовському міському суді
Рівненської області: суддя Горегляд О.І.
Час, дата і місце постановлення ухвали суду першої інстанції:
о 17 год. 18 хв. 02 червня 2021 року
(судове рішення постановлено повним текстом)
у м. Вараш Рівненської області
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: суддя Хилевич С.В.
судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1 ;
боржник - ОСОБА_2 ;
представники учасників справи:
стягувач - адвокат Савонік Любов Онуфріївна;
відповідача - адвокат Полюхович Оксана Іванівна;
за участі: представників учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савонік Любові Онуфріївни на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 червня 2021 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність та рішення державного виконавця,
У травні 2021 року в суд звернувся ОСОБА_2 зі скаргою на бездіяльність та рішення державного виконавця Вараського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Довгаль В.В., в якій просив визнати протиправною бездіяльність старшого виконавця щодо незарахування самостійно сплачених ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей загальною сумою 31 946 грн. 95 коп. в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей та непроведення перерахунку заборгованості по сплаті боргу з урахуванням самостійно сплачених аліментів в указаному розмірі - у виконавчому провадженні № АСВП 54786252. Також просив скасувати як незаконний розрахунок заборгованості по сплаті боргу від 27 квітня 2021 року за вих. № 6076/20.3/30-21, складений старшим державним виконавцем у виконавчому провадженні № АСВП 54786252 та встановити, що розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дітей складає 38 553 грн. 05 коп. На обґрунтування заявлених вимог боржник покликався на те, що добровільно сплачував аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягнуті з нього рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року у справі №565/1366/17. Так, згідно з доводами ОСОБА_2 він добровільно перераховував аліменти на рахунки дітей у зв'язку з тим, що мати - ОСОБА_1 проживає окремо від них в іншому місті. Про факт добровільної сплати аліментів на утримання дітей протягом листопада 2020 року - квітня 2021 року він повідомив Вараський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) шляхом подання відповідних заяв (повідомлень) від 05 квітня 2021 року та від 26 квітня 2021 року із наданням копій платіжних документів, які просив їх врахувати при розрахунку заборгованості по аліментах і провести відповідний перерахунок боргу по аліментах. Проте 27 квітня 2021 року за вих.№6076/20.3/30-21 старшим державним виконавцем було складено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, в якому державним виконавцем не були враховані подані документи на підтвердження добровільної та самостійної сплати боржником аліментів на утримання дітей з тих мотивів, що по виконавчому листу стороною виконавчого провадження є ОСОБА_1 , а не ОСОБА_4 . Боржник вважає, що державним виконавцем допущено протиправну бездіяльність, не вчинено відповідних дій щодо зарахування самостійно сплачених боржником коштів на утримання дітей в рахунок погашення заборгованості по аліментах, а рішення державного виконавця у формі розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 27 квітня 2021 року за вих.№6076/20.3/30-21 є незаконним та підлягає скасуванню. Покликався на ст.ст. 179, 180, ч.3 ст.181 СК України та ч.ч.1, 2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року у справі №565/1366/17 стягнуто з нього аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані аліменти є власністю дітей, а не їх матері - ОСОБА_1 і сплата аліментів, стягнутих рішенням суду, може здійснюватися добровільно на рахунки самих утриманців, тобто дітей, в інтересах яких винесено відповідне судове рішення.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 червня 2021 року скаргу боржника задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Вараського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Довгаль В.В. щодо незарахування самостійно сплачених ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів на утримання цих дітей та непроведення перерахунку заборгованості по сплаті вказаних аліментів з урахуванням їх сплати ОСОБА_2 згідно з доданими платіжними документами до його письмового повідомлення від 05 квітня 2021 року та письмової заяви його представника від 26 квітня 2021 року у виконавчому провадженні №АСВП 54786252.
Скасовано як незаконний розрахунок заборгованості по сплаті боргу від 27 квітня 2021 року за вих.№6076/20.3/30-21, складений старшим державним виконавцем Вараського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Довгаль В.В. у виконавчому провадженні №АСВП 54786252.
Зобов'язано старшого державного виконавця Вараського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Довгаль В.В. усунути допущені порушення у виконавчому провадженні №АСВП 54786252 шляхом складення нового розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з врахуванням платіжних документів, наданих боржником і його представником до письмового повідомлення від 05 квітня 2021 року та письмової заяви від 26 квітня 2021 року відповідно.
У задоволенні іншої частини скарги боржника на бездіяльність та рішення державного виконавця відмовлено за безпідставністю.
На ухвалу суду стягувачем подано апеляційну скаргу, де вона покликалася на її незаконність і необґрунтованість, які полягали в порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. На її обґрунтування зазначала, що боржник не звертався до відповідних органів щодо зміни розміру аліментів, зміни виконання рішення суду про стягнення аліментів, контролю за цільовим використанням аліментів, а тому він розумів порядок виконання судового рішення про стягнення аліментів та усвідомлено його порушував сплачуючи аліменти на рахунки третіх осіб, а його аргументи про недовіру для колишньої дружини не заслуговують на увагу, оскільки є чітко визначений порядок виконавчого провадження. Також вважає невстановленим факт перерахунку коштів саме на рахунок дітей, адже це питання не досліджувалось судом попередньої інстанції, а з наданих боржником копій квитанцій не вбачається, що такі кошти сплачені як аліменти згідно з рішенням суду. Вважає, що скарга боржника носить надуманий характер і в такий спосіб боржник намагається уникнути обов'язку з погашення заборгованості по сплаті аліментів.
З викладених підстав просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність та рішення державного виконавця Вараського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Довгаль В.В.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник просив залишити оскаржуване судове рішення без змін. Зазначав, що апеляційна скарга є безпідставною, адже зазначені в ній твердження не відповідають дійсності та зводяться виключно до суб'єктивної переоцінки доказів на користь стягувача. Вважає, що стягувачем не спростовано того, що вона довгий період не проживає з дітьми, а тому є незрозумілим, яким чином вона могла використувувати кошти в їх інтересах. На його думку, стягувач використовує виниклі правовідносини для власного збагачення, оскільки певна частина аліментів сплачена для дітей на їх безпосередні рахунки, які вони використали для забезпечення свого щоденного побуту, що не заперечувалось стягувачем у суді попередньої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Як було з'ясовано судом, рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року у справі №565/1366/17 стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн., починаючи з 25 липня 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
21 вересня 2017 року ОСОБА_1 отримала виконавчий лист Кузнецовського міського суду Рівненської області у цивільній справі.
Зазначене рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року у справі №565/1366/17 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на примусовому виконанні у Вараському міському відділі ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
В подальшому, 05 квітня 2021 року, боржник у письмовому порядку сповістив Вараський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про сплату ним аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грудень 2020 року, січень-квітень 2021 року на загальну суму 21 007 грн., надав копії квитанцій у підтвердження факту сплати вказаного боргу та просив врахувати при розрахунку заборгованості по аліментах.
26 квітня 2021 року представник боржника письмово повідомив Вараський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про самостійну сплату боржником аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з серпня 2019 року до квітня 2021 року включно на загальну суму 42 578 грн. 45 коп., надав копії квитанцій у підтвердження факту сплати вказаного боргу та просив зарахувати зазначені сплачені кошти, а також сплачені кошти згідно з попереднім повідомленням від 05 квітня 2021 року на загальну суму 21 007 грн. у виконавчому провадженні АСВП 54786252 для зменшення суми заборгованості по аліментах.
При примусовому виконанні виконавчого листа №565/1366/17 від 08 вересня 2017 року, виданого Кузнецовським міським судом про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 25 липня 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття старшим державним виконавцем складено розрахунок заборгованості по сплаті боргу №6076/20.3/30-21 від 27 квітня 2021 року, який підписано начальником Вараського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Семенюком А. У цьому розрахунку зазначено, що згідно попереднього розрахунку борг по виконавчому документу на 01 листопада 2020 року становить 64 500 грн. Окрім цього, у даному розрахунку зазначено, що розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 01 квітня 2021 року становить 70 500 грн. Розрахунок не містить даних про здійснення погашення боржником заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей в період часу з грудня 2020 року до березня 2021 року включно. При цьому у розрахунку зазначено, що згідно з наданими до Вараського міського відділу державної виконавчої служби квитанцій ОСОБА_2 про сплату аліментів державний виконавець відповідно до закону не має права брати їх до уваги, позаяк по виконавчому листу стороною виконавчого провадження є ОСОБА_1 , а не ОСОБА_4 .
Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні процесуальних питань при судовому контролі за виконанням судового рішення до застосування підлягають норми права, на яких наполягав боржник, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення скарги.
При вирішенні скарги на бездіяльність та рішення державного виконавця суд попередньої інстанції вірно врахував, що ст.179 СК України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року у справі №565/1366/17 аліменти стягнуто з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані аліменти є власністю цих дітей і неповнолітні діти мають право на самостійне одержання аліментів та їх розпорядження, боржник ОСОБА_2 мав право добровільно сплачувати зазначені аліменти на утримання неповнолітніх дітей та перераховувати їх на рахунки неповнолітніх дітей як до досягнення ними повноліття, так і після - з метою погашення заборгованості.
Факт сплати ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтверджується платіжними документами - квитанціями ПАТ КБ «Приватбанк», наданими Вараському міському відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) до його письмового повідомлення від 05 квітня 2021 року та до письмової заяви його представника від 26 квітня 2021 року.
Між тим, зазначені платежі не були враховані старшим державним виконавцем в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_2 по аліментах на утримання неповнолітніх дітей, що не відповідає вимогам ст.179 СК України.
При цьому суд правильно взяв до уваги, що у квитанціях ПАТ КБ «Приватбанк» зазначено, що платником коштів є ОСОБА_2 , отримувачами коштів є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а перераховані кошти є аліментами.
Відомості про наявність у ОСОБА_2 зобов'язань по сплаті інших аліментів на утримання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , окрім присуджених рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року у справі №565/1366/17, - у матеріалах справи відсутні і таких даних суду надано не було.
Підстав для визнання іншого цільового призначення коштів, сплачених ОСОБА_2 своїм дітям, аніж як аліментів, а саме: у виді додаткової матеріальної допомоги чи оплати додаткових витрат у той час як ОСОБА_2 нараховується заборгованість по сплаті аліментів на утримання цих дітей і нараховується пеня за несплату аліментів на утримання цих дітей - не вбачається.
Тому суд попередньої інстанції зробив правильний висновок, що такий підхід до вирішення питання є несправедливим та порушує права боржника ОСОБА_2 .
Також варто зазначити, що стягувач не постійно проживала з дітьми, що не спростовується ні матеріалами справи, ні самою стягувачем, а тому сумніви боржника щодо цілового використання коштів є ймовірними.
Щодо покликань апеляційної скарги на висновки Верховного Суду, що зроблені у справі №200/14541/17 в постанові від 16 травня 2019 року, то вони застосуванню не підлягають, оскільки обставини даної справи є відмінними від тих, що встановлені судом у справі, яка переглядалася Верховним Судом.
З приводу аргументів заявника про невстановлення факту перерахунку коштів саме на рахунок дітей, то апеляційний суд вказуєє, що дане питання було досліджено судом попередньої інстанції в судовому засіданні, а під час його розгляду від стягувача та його представника на спростування цих обставин не надійшло жодних заперечень.
Крім іншого, не заслуговують на увагу посилання стягувача, що скарга боржника носить надуманий характер і є способом для уникнення обов'язку погашення аліментів, адже вони є голослівними та не грунтуються на матеріалах справи.
Хоча згідно з абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, проте будь-яких доказів про процесуально-правові порушення, що потягли би помилкове розв'язання даного спору, заявник не надала, а апеляційним судом таких доказів здобуто не було.
Інші доводи апеляційної скарги на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали не впливають.
Отже, апеляційний суд зазначені доводи скаржника відхиляє за їх безпідставністю.
Приходячи до переконання до відхилення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Окрім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", пункт 32). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 червня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савонік Любові Онуфріївни залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 02.11.2021
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.В.Боймиструк
Н.М. Ковальчук