Справа № 357/3163/21
2-зз/357/121/21
Категорія
02.11.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про припинення права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, -
23.10.2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому просив скасувати заходи забезпечення позову в рамках судової справи №357/3163/21, якими було забезпечено позов, шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Ренесанс Компані», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про припинення права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки та 05.04.2021 відкрито провадження у вказаній справі. Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд зазначених імперативних вимог закону не врахував, не перевірив доводів про те, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, проживає на території Російської Федерації, або майна, що знаходиться на території України, що є обов'язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення; не встановив, чи є співмірними заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам, і дійшов передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
02.11.2021 представник позивача, адвокат Кузьменко Світлана Володимирівна, подала до суду заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому зазначила, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Світ Фінансів», про припинення права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки. В клопотанні представник відповідача посилається на норми ст. 155 ЦПК України, якою передбачено скасування зустрічного забезпечення, а у справі № 357/3163/21 заходи зустрічного забезпечення не застосовувалися. Крім того, у своєму клопотанні представник ТОВ «Світ Фінансів» посилався на те, що судом не було вирішено питання зустрічного забезпечення, що на його думку є підставою для скасування заходів забезпечення позову. Частиною 1 ст. 154 ЦПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статі 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. В даному випадку позивач ОСОБА_1 зареєстрований на території України, що не спростовано відповідачем. Крім того, заявником не наведено обґрунтувань своїм доводам про те, що суд мав зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти. Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує. У клопотанні представника ТОВ «Світ Фінансів» не зазначені мотиви, які можуть бути підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у розумінні п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Тобто, не вбачається, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Отже, при поданні заяви про скасування заходів забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що вжиті заходи забезпечення позову призвели до наслідків, не передбачених цим Кодексом. В даному випадку, є спір між позивачем та відповідачем, який у випадку скасування заходів забезпечення позову може бути взагалі не вирішений, а спірне нерухоме майно може бути реалізовано, а тому вважає, що підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні. На момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд справи не завершено, триває стадія судового розгляду справи, що вказує на передчасність вимог про скасування заходів забезпечення позову. З матеріалів справи вбачається, що обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, не припинилися та не змінилися. Враховуючи, що на даний час між сторонами фактично продовжує існувати спір, що вирішується в даній справі, з метою запобігання можливого утруднення виконання рішення суду, відсутні правові підстави для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову. Також, звертає увагу суду на той факт, що в прохальній частині клопотання представник ТОВ «Світ Фінансів» зазначає, що ухвалою суду було накладено арешт на майно ТОВ «Ренесанс Компанія, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак, дане твердження не відповідає дійсності, адже квартира номер АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , а ТОВ «Світ Фінансів» є Іпотекодержателем згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52529275 від 04.06.2020, прийняте приватним нотаріусом КМНО Кисельовою Надією Володимирівною. Також, в прохальній частині клопотання зазначено, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було накладено арешт на майно, а це не відповідає дійсним обставинам справи, адже, 12 березня 2021 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо моєї квартири АДРЕСА_2 загальною площею 49,6 кв.м., житловою 36,4 кв.м, реєстраційний номер майна в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 2722065 до набрання рішення суду законної сили. Тому, на підставі вищенаведеного, просила у задоволенні клопотання представника ТОВ «Світ Фінансів» про скасування заходів забезпечення позову відмовити та розгляд клопотання провести за відсутності позивача та його представника.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи обмежений строк розгляду вищезазначеного клопотання в порядку ч.2 ст.158 ЦПК України та те, що явка сторін судом обов'язковою не визнавалась, неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.04.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про припинення права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, відкрито провадження у справі та в порядку загального позовного провадження призначено підготовче засідання.
28.07.2021 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Так, 12.03.2021 ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмоли О.Я. за заявою ОСОБА_1 , поданою до пред'явлення позову, було забезпечено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про припинення права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом заборони усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,6 кв.м., житловою 36,4 кв.м, реєстраційний номер майна в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 2722065, - до набрання рішення суду законної сили.
Відповідно до ч. 1-4 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідач обґрунтовує своє клопотання про скасування заходів забезпечення позову тим, що суд задовольняючи заяву про забезпечення позову, імперативних вимог ст. 154 ЦПК України (Зустрічне забезпечення) не врахував, не перевірив доводи про те, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, проживає на території Російської Федерації, або майна, що знаходиться на території України, що є обов'язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення, не встановив, чи є співмірними заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам, і дійшли передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 154 ЦПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статі 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
В даному випадку позивач ОСОБА_1 зареєстрований на території України, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Також, суд відхиляє аргументи відповідача, що суд не дотримався вимог ст. 154 ЦПК України при розгляді заяви позивача про забезпечення позову, з огляду на те, що частиною 1 статті 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 903/246/18 та від 25.02.2019 у справі № 924/789/18.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд при постановленні ухвали про забезпечення позову від 12.03.2021 врахував, що одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у заяві про заборону вчинення певних дій, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду та вирішуючи питання про забезпечення позову, врахував наскільки конкретний захід, який було запропоновано вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При розгляді заяви про забезпечення позову, судом враховано практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Захід забезпечення позову, про застосування якого було зазначено в ухвалі суду від 12.03.2021 та який просить скасувати відповідач, жодним чином не позбавляє власника майна права володіння ним, ніяким чином не порушує будь-чиє право користування вказаним майном, а вжиття заходів забезпечення позову має наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті, ніяким чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті та позбавлення власника майна його прав та законних інтересів.
Згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Також, у клопотанні представника ТОВ «Світ Фінансів» не зазначені мотиви, які можуть бути підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у розумінні п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», тобто, не вбачається, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Зазначені обмеження, які суд встановлює в ухвалі про забезпечення позову, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або до скасування заходів забезпечення позову. Отже, при поданні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вона повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що вжиті заходи забезпечення позову призвели до наслідків, не передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи №357/3163/21 вбачається, що судом прийнято до розгляду заяви сторін по суті справи, в тому числі відзив відповідача на позов, судом закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті, тим самим триває стадія судового розгляду справи та станом на 02.11.2021 року рішення по суті спору не прийнято, що вказує на передчасність вимог про скасування заходів забезпечення позову, і підстави, які зумовили вжиття заходів забезпечення позову, не відпали.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання всупереч вимогам ч. 1 ст. 158 ЦПК України є необґрунтованим, адже підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про припинення права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, слід відмовити.
Також, встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову від 12.03.2021 набрала законної сили 29.03.2021, тому посилання на необґрунтованість вказаної ухвали не приймаються до уваги, адже перевірка правильності застосування судом норм права є виключною компетенцією судів апеляційної та касаційної інстанції.
Окрім того, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, та його значення полягає в захисті законних інтересів позивача у випадку недобросовісності дій відповідача, або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиті заходи забезпечення позову лише зберігають існуюче становище до розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись ст. 158, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про припинення права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 02.11.2021.
СуддяО. В. Бондаренко