20 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1102/21 пров. № А/857/15265/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гудима Л. Я.,
Довгополова О. М.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року (прийняте у м. Ужгород суддею Плехановою З.Б.; складене у повному обсязі 05 липня 2021 року) в справі № 260/1102/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
У березні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправною і скасувати постанову начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області) № 2/02.3-04 від 09.03.2021 про накладення на нього штрафу за невиконання законних вимог Припису № 19 від 04.03.2020.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 25.02.2021 стосовно нього було проведено позаплановий захід державного контролю (інспектування) щодо додержання вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, за результатами чого складено акт № 17 від 25.02.2021, а на підставі цього акта було складено протокол № 1 від 25.02.2021 про порушення вимог Закону України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (далі - Закон), законодавства про продукти та корми, яке полягає в невиконанні законних вимог припису № 19 від 04.03.2020. За результатами розгляду вказаних матеріалів керівник відповідача виніс постанову № 2/02.3-04 від 09.03.2021 про накладення на нього штрафу.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач зазначає, що в акті № 17 від 25.02.2021 зазначено, що за результатами проведеного позапланового інспектування складено протокол № 1 від 25.02.2021 про порушення вимог Закону, законодавства про харчові продукти та корми. Проте, не зрозуміло, звідки особа, котра складала вказаний акт, володіла інформацією щодо вихідних даних по протоколу, позаяк протокол складається за результатами розгляду акта і фіксує факт виявлених актом порушень (у випадку наявності таких).
Також за змістом пункту 17 статті 66 Закону потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця із дня її винесення. Проте, як видно із тексту оскаржуваної постанови № 2/02.3-04 від 09.03.2021 - постанова у разі її не оскарження набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження з 24.03.2021, тобто, посадова особа, котра виносила оскаржувану постанову, вказала строк набрання законної сили постановою всупереч строку, визначеному Законом.
Відтак, з покликанням на приписи частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2, статті 72, частини другої статті 73, статті 76, частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказує, що у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ФОП ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж доводами, що й вимоги позовної заяви. Крім того, звертає увагу на те, що текст протоколу № 1 від 25.02.2021 містить графу «Пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень». За таких обставин виникає питання: яким чином посадова особа відповідача, котра складала акт № 17 від 25.02.2021, передчасно (порушуючи процедуру складання документів, а саме їхньої черговості - припис, акт, протокол, постанова) внесла дані протоколу, не ознайомивши особу, котра притягується до відповідальності, з його змістом та позбавляючи прав надати свої пояснення. Представник позивача наголошував про це в суді першої інстанції, проте, ця обставина взагалі не описана в тексті оскаржуваного рішення, їй не надано оцінки, що свідчить про неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; ця обставина, у відповідності до приписів пункту 1 частини першої статті 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області подало відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 та вказало, що позивач не оскаржував ні акт від 04.03.2020, яким було зафіксовано 7 видів порушень Закону, ні припис від того ж числа за № 19. Натомість, позивач листом від 02.06.2020 з метою належного виконання вимог припису просив продовжити строк його виконання до 15 липня 2020 року, що додатково підтверджує визнання позивачем порушень, зазначених у приписі. У ході перевірки виконання вимог цього припису було встановлено факт його невиконання, що мало наслідком складання акта № 17 від 25.02.2021, яким був підписаний уповноваженою особою позивача (адвокатом Мовчан О.О.) без жодних заперечень. Встановивши ряд порушень законодавства про харчові продукти, які були виявлені під час проведення планового, надалі позапланового заходу, про що зазначено в актах, та невиконання припису, за результатами проведеного позапланового інспектування, що було відображено в акті, було складено протокол № 1 про порушення вимог Закону, законодавства про харчові продукти та корми, з яким була ознайомлена уповноважена особа позивача та отримала примірник протоколу, що підтверджується її підписом; порушення, зафіксовані в акті, якого винесено вказаний протокол, уповноважена особа визнала, примірники протоколу підписала та отримала, правом на подання зауважень/заперечень не скористалася. У процесі складання акта № 20 та припису № 19 від 04.03.2020, акта від 25.02.2021 № 17, протоколу від 25.02.2021 № 1, дії інспекторів уповноваженою особою не оскаржувалися, заперечення/зауваження не надавались, при тому, що всі зазначені форми документів містять окремі графи, де суб'єкт господарювання чи уповноважена особа може висловити свої пояснення/заперечення/зауваження.
Позивач був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується підписом на повідомленні; уповноважена особа - адвокат Мовчан О.О. був присутнім при розгляді справи; з порушеннями законодавства погодився і визнав такі; жодних письмових заперечень не надав. Відтак, на підставі документального підтвердження порушення чинного законодавства 09.03.2021 було винесено оскаржувану постанову № 2/02.3-04 про накладення на позивача штрафу за порушення Закону, яку уповноважена особа отримала 09.03.2021, що підтверджується її підписом.
Тобто, апеляційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань, які б могли стати підставою для скасування оскаржуваної постанови № 2/02.3-04 від 09 березня 2021, позаяк весь процесуальний порядок дотриманий, порушення законодавства оператором ринку харчових продуктів зафіксовано документально та визнається уповноваженою особою.
Звертає увагу суду на те, що 31 серпня 2021 року відбувся розгляд аналогічної справи Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі № 260/1082/21, в якій суд відхилив апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 , а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року залишив без змін.
Тому, просить апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року в справі № 260/1102/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представником відповідача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити участь свого представника під час апеляційного розгляду справа. Колегія суддів дійшла висновку, що таке, з огляду на строки розгляду справи, попереднє відкладення розгляду справи, не підлягає задоволенню, позаяк явка відповідача не визнана обов'язковою і справу може бути розглянуто на підставі наявних доказів. Крім того, відповідач є юридичною особою, яка має певний штат працівників і могла б забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 02.03.2020 № 459-ОД «Про проведення планового інспектування» та направлення на проведення планового заходу № 430 від 02.03.2020 спеціалісти відповідача провели планову перевірку ФОП ОСОБА_1 , в ході якої встановили, що на потужності оператора ринку, а саме - в м'ясному магазині за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовано 7 видів порушень вимог Закону, що підтверджено проведеною відео фіксацією, зокрема:
- стіни в побутовому приміщенні та на складі зберігання харчових продуктів - потребують ремонту (відео 4-7);
- у зв'язку з відсутністю миючих засобів в належній кількості та дезінфікуючих засобів - санітарно-гігієнічний стан потужності незадовільний (відео № 5);
- харчові продукти знаходяться у лотках, які не миються та не дезінфікуються згідно санітарно-гігієнічних вимог (відео № 3, 4, 6);
- відсутній рукомийник для миття та дезінфекції рук персоналу (відео № 5);
- в холодильних вітринах відсутні розмежування між м'ясом різних видів тварин та напівфабрикатів (відео № 6);
- в морозильній камері відсутній градусник для контролю температурного режиму (відео № 3);
- складське приміщення для зберігання фасованих харчових продуктів потребує: ремонту стін, стелажів (відео № 3-4);
- відсутні прилади для визначення температури та вологості, окрема кімната для зберігання робочого інвентаря (відра, швабри, деззасоби) (відео № 3 - 4);
- у персоналу відсутні шкафчики для зберігання змінного одягу (відео № 3, 6);
- миття, чищення та дезінфекція робочого інвентаря та обладнання проводиться з порушенням санітарно-гігієнічних вимог (відео № 3 - 4);
- на ваги, що знаходяться на прилавку не надано документи про проведення калібрування (відео № 3 - 4);
- відсутні записи щодо проходження навчання у оператора ринку з питань гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів та гігієни персоналу (відео № 7);
- у зв'язку з відсутність відповідних санітарно-гігієнічних вимог, первинна продукція та харчові продукти не можуть бути в повній мірі захищені від будь-якого забруднення (відео № 5 - 6);
- постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не розроблено (відео № 3).
Зазначені порушення відображені в акті від 04.03.2020 № 20, складеному за результатами проведення планового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, котрий містить опис виявлених порушень вимог законодавства, зокрема: п. 1 ч. 1 ст. 41, ч. 1 - 2 ст. 37, п. 1 - 2 ч. 1 ст. 45, ч. 2 п. 1 - 2 ч. 1 ст. 48, п. 2 - 3 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про основні та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Копія вказаного акту була отримана позивачем, що підтверджується його підписом.
З огляду на виявлені порушення ГУ Держпродспоживспілки було винесено припис від 04.03.2020 № 19, яким, з метою уникнення ризику забруднення або/та потрапляння небезпечного фактора в харчовий продукт приписано:
1. провести косметичний ремонт стін складського та побутових приміщень;
2. облаштувати місце для миття рук, миття та дезінфекцію робочого інвентарю, встановити рукомийник;
3. придбати та використовувати згідно інструкцій дезінфікуючі засоби для обробки рук та робочого обладнання,
4. провести реконструкцію, миття та дезінфекцію холодильного обладнання; розмежувати в холодильних вітринах, холодильниках м'ясо різних видів тварин, напівфабрикатів та інших харчових продуктів;
5. ваги, які знаходяться у використанні, повірити згідно законодавства;
6. забезпечити окреме зберігання робочого інвентаря для прибирання, шкафчики для змінного одягу персоналу;
7. персонал, який проводить реалізацію продукції, має бути забезпечений спецодягом, мати окремі шафи для змінного одягу та допуск без протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами; оператору ринку провести навчання з питань гігієни персоналу та гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів;
8. розробити та запровадити постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.
Строк на усунення порушень встановлено до 09.06.2020.
Копію припису вручено 04.03.2020 позивачу, що підтверджується його підписом.
Одночасно суб'єкта господарювання проінформовано, що у разі нездійснення зазначених у приписі заходів законодавством передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафної санкції.
Листом від 02.06.2020, з метою належного виконання вимог цього припису, позивач просив продовжити строк його виконання до 15 липня 2020 року.
З метою перевірки виконання суб'єктом господарювання припису від 04.03.2020 за № 19 щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області було видано наказ № 241-ОД від 22.02.2021 «Про проведення позапланового інспектування», на підставі нього оформлено направлення від 23.02.2021 № 222 та доручено спеціалістам ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області здійснити позаплановий захід державного нагляду.
Під час здійснення такого заходу спеціалістами встановлено факт невиконання припису від 04.03.2020 № 19, про що було складено акт від 25.02.2021 № 17. Акт був підписаний уповноваженою особою позивача (адвокатом Мовчан О.О.) без жодних заперечень; також йому було вручено копію акта.
Враховуючи порушення вимог законодавства, 25.02.2021 інспектори відповідача також склали протокол № 1 про порушення Закону, законодавства про харчові продукти та корми; протокол підписаний уповноваженою особою позивача без зауважень; також він отримав копію протокола.
01.03.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області повідомило ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи відповідно до протоколу № 1 від 25.02.2021; повідомлення отримала уповноважена особа, що підтверджується її підписом.
При розгляді справи 09.03.2021 уповноважена особа жодних письмових заперечень не надала.
У зв'язку із зазначеними вище порушеннями законодавства - невиконання законних вимог припису № 19 від 04.03.2020 про усунення порушень законодавства про харчові продукти - 09.03.2021 уповноважена особа відповідача винесла постанову № 2/02.3-04 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення Закону.
У постанові зазначено, що на підставі протоколу № 1 від 25.02.2021 та проведеної відеофіксації встановлено невиконання законних вимог припису № 19 від 04.03.2020 посадової особи компетентного органу його територіального органу щодо усунення порушень законодавства про харчові продукти статті 65 пункт 19 Закону, керуючись статтею 66 Закону, постановлено застосувати до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 30 000,00 грн.
Копію постанови уповноважена особа отримала 09.03.2021, що підтверджується її підписом.
Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача та вважаючи її неправомірною, ФОП ОСОБА_1 оскаржив її до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, а відтак відсутні підстави для скасування постанови про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу.
Суд критично оцінює посилання представника позивача на порушення порядку складання протоколу від 25.02.21, позаяк такі судом такі не встановлені; ні акт, ні протокол не містять суперечностей, при тому, що цей протокол підписано представником позивача і ніяких зауважень до протоколу ним не зазначено.
З приводу порушень вимог пункту 17 статті 66 Закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» суд вказав, що в постанові від 09.03.2021 № 2/02.3-04 чітко зазначено, що постанова може бути оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення.
Із вказаним позивач був ознайомлений в цілому, оскільки 09.03.2021 був присутнім при розгляді справи та винесенні постанови про накладення штрафу; цю постанову одержав 09.03.202, що підтверджується підписом на такій уповноваженого представника.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон 771) регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Згідно зі статтею 4 цього Закону державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров'я та інтересів споживачів.
Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом, зокрема, встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров'я персоналу потужностей; здійснення державного контролю; притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Відповідно до пункту 55 статті 1 Закону 771 оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів.
За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону 771 оператори ринку зобов'язані: забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону 771 гігієнічні вимоги - заходи та умови, що необхідні для управління небезпечними факторами і забезпечення придатності харчових продуктів для споживання людиною з урахуванням їх використання згідно з призначенням.
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», виключно вимог ч.ч. 1, 4, 6-7, абзацу другого ч.9, ч.ч. 12-14 ст. 4, ч. 1 (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та ч. 3 ст. 6, ч.ч. 1-4, 6, 8-10 ст. 7, ч.ч. 1,2 ст. 12, ст.ст.13-18, 20, 21 цього Закону.
Центральним органом виконавчої влади відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (далі - Положення 667), є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Відповідно до пункту 7 Положення 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин визначено Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», за приписами частини першої статті 3 якого дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об'єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин.
За приписами пунктів 9, 20 частини першої статті 20 цього Закону державним контролем є діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог; при цьому під компетентним органом розуміється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.
Згідно з частиною сьомою статті 18 цього Закону державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю; акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин; кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку; якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства; акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.
Відповідно до статті 66 цього Закону протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин (далі - протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.
У протоколі зазначаються: 1) дата і місце його складення; 2) посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; 3) відомості про особу, щодо якої складено протокол (найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання фізичної особи - підприємця, адреса відповідної потужності, контактні дані); 4) місце, час вчинення і суть вчиненого порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин; 5) посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті, пункту, її частини чи абзацу), яке було порушено особою, щодо якої складено протокол; 6) посилання на акт державного контролю та інші докази, якими підтверджується вчинення порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин особою, щодо якої складено протокол; 7) прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання, контактні дані свідків та/або потерпілих та їхні пояснення (за наявності); 8) пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень; 9) інші відомості, що сприяють всебічному та об'єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності).
Особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.
Відповідно до п. 12 ч.1 ст.7 цього Закону компетентний орган у сфері державного контролю вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 66 цього Закону справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори.
Час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
Потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду. Постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня залишення відповідної скарги без задоволення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Згідно з п.19-9 ч. 1 ст. 65 цього Закону оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення: невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин - тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Як зазначено вище і встановлено судом, позивач, як оператор ринку - суб'єкт господарювання, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється реалізація та/або обіг харчових продуктів, не виконав вимоги припису відповідача від 04.03.2020 за № 19, що не оспорюється ним, при тому, що припис не був оскаржений, а позивач не надав жодних доказів на спростування вказаних порушень. Вказане містить склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 19-9 ч. 1 ст. 65 Закону 2042, а відтак відповідач правомірно виніс постанову № 2/02.3-04 від 09.03.2021, якою наклав на ФОП ОСОБА_1 штраф у сумі 30 000,00 грн.
Жодних процедурних порушень як під час проведення відповідачем планового / позапланового заходу державного нагляду (контролю) на предмет додержання законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, так і під час розгляду справи про вчинене правопорушення судом не встановлено, не зазначені такі й позивачем.
Всі документи підписані позивачем (уповноваженою особою) без зауважень та заперечень; копії таких документів були отримані вказаною особою.
При цьому, доводи апелянта з приводу зазначення посадовою особою відповідача в акті вихідних даних протоколу на законність рішення відповідача не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року в адміністративній справі № 260/1102/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Постанова складена у повному обсязі 01 листопада 2021 року.