Справа № 600/813/20-а
Головуючий у І інстанції: Анісімов О.В.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
02 листопада 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року - без змін.
18 жовтня 2021 року позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Головне управління ДПС у області подало клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомогу, в якій просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки сума витрат на правову допомогу є неспівмірною з складністю справи та обсягом наданої роботи.
Розглянувши наведені доводи та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі податки докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною п'ятою статті 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Апеляційний суд враховує, що під час ухвалення постанови у цій справі питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не є вирішеним, а тому вбачаються підстави для вирішення вказаного клопотання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У ситуації, що розглядається, АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСТНА ГРУПА» виконувало послуги з професійної правничої допомоги позивачу у розгляді цієї справи на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.04.2020 року.
Адвокатським Об'єднанням було наданої правову допомогу в суді апеляційної інстанції. На підтвердження виконання надання вищевказаних послуг між Адвокатським Об'єднанням та позивачем був складений та підписаний Акт прийняття-передачі наданих послуг, а саме: 1) складання та подання до Сьомого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року по справі №600/813/20-а - 1 год. 40 хв. у сумі 7500,00 2) складання та подання до Сьомого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі №600/813/20-а - 40 хв. у сумі 3000,00, а разом 10500,00 грн. На виконання умов Договору позивачем було сплачено на рахунок Адвокатського Об'єднання "Західна правозахисна група" платежі за договором №150420 про надання правової (правничої) допомоги у розмірі 10500,00 гривень, що підтверджується квитанціями №12573925/1 від 12.10.2021 року, №13-574055/1 від 13.10.2021 року, №13-575010/1 від 13.10.2021 року.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини.
Колегія суддів зазначає, що на час апеляційного провадження між учасниками вже була сформована правова позиція, у тому числі щодо захисту прав та інтересів позивача та доводів відповідача. Відзив на апеляційну скаргу фактично ґрунтується на правових позиціях викладених в позовній заяві.
Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки час, який був витрачений адвокатом на написання та подання відзиву на апеляційну скаргу по справі (2 години 20 хвилин), вочевидь не відповідає складності спору.
Відтак, проаналізувавши надані позивачем документи та заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, а тому достатнім і співмірним є розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн, що охоплює послуги по представництву інтересів позивача в судових засіданнях суду апеляційної інстанції .
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (одна тисяча п'ятсот грн.)
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.