Справа № 560/6634/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
02 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в червні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
03 вересня 2021 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 вересня 2021 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач 14.01.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Рішенням від 20.01.2021 №221050001248 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно статті 114 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Листом від 05.05.2021 №2200-0304-8/23584 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачу про прийняте рішення. Зазначило, що у позивача відсутній пільговий стаж роботи, а надані пільгові довідки не відповідають додатку №5 Порядку, оскільки не містять посилання на списки.
Вважаючи вказане рішення протиправним. позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.
Статтею 62 закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Як вбачається зі записів у трудовій книжці, позивач у період з 01.04.1987 по 01.10.2004 працювала на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку І,ІІ,ІІІ класу у Летичівському районному вузлі зв'язку обласного підприємства зв'язку "Хмельницькзв'язок", який в подальшому був реорганізований в ПАТ "Укртелеком".
Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.
Суд звертає увагу, що постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36 визначено, що посада телефоніста міжміського зв'язку віднесена до списку №2.
Більше того, з матеріалів справи встановлено, що позивач надала відповідачу копію наказу про атестацію робочих місць від 14.09.1999 №237, якими підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення телефоністкам.
Також, згідно уточнюючої довідки №08/1677 від 25.11.2020 згідно якої зазначено, ОСОБА_1 1967 р.н. з 14.09.1994 по 01.10.2004 працювала на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку 1, 2, 3 класу. При цьому у вказаній довідці чітко зазначено, що виконувана робота передбачена пільговим пенсійним забезпеченням за Списком №2.
Колегія суддів наголошує, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи, зокрема довідки про уточнюючий характер роботи, а тому твердження відповідача з приводу не відповідності уточнюючих довідок додатку №5 до Порядку є безпідставними.
Суд звертає увагу, що у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Враховуючи те, що у трудовій книжці позивача наявна інформація про роботу з 01.04.1987 року по 01.10.2004 року на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку 1,2,3 класу у Летичівському районному вузлі зв'язку обласного підприємства зв'язку "Хмельницькзв'язок" , який в подальшому був реорганізований в ПАТ "Укртелеком", тому підстави для відмови в зарахуванні до пільгового стажу даних періодів роботи відсутні.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки надані документи підтверджують право позивача на зарахування періоду роботи з 01.04.1987 по 01.10.2004 до пільгового стажу, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з метою належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу вказаний період роботи до пільгового стажу.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судова колегія приходить до висновку, що рішення пенсійного органу від 20.01.2021 №221050001248 щодо відмови у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки, позивач досягнула необхідного пенсійного віку та має загальний стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботі, передбаченій списком №2, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з метою повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV з 25.11.2020.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Курко О. П.