Справа № 560/3306/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
02 листопада 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоду роботи з 22.08.1992 р. по 17.01.2002 р. на посаді електрогазозварника та призначити пенсію з 15.07.2020.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано необґрунтованим, протиправним незарахування ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду роботи із 22.08.1992 по 17.01.2002 на посаді електрогазозварника в Старосинявському комбікормовому заводі.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, період роботи із 22.08.1992 по 17.01.2002 на посаді електрогазозварника в Старосинявському комбікормовому заводі.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести повторний перерахунок стажу (страхового та пільгового) ОСОБА_1 з урахуванням стажу, який зараховується за цим рішенням, та вирішити питання призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням встановлених судом обставин.
У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 850 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 55 років, що доводиться відомостями його паспорта.
15.07.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши копії наступних документів:
- трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.06.1986 року;
- військового квитка серії НОМЕР_2 ;
- диплому серії НОМЕР_3 від 16.06.1983 року;
- архівного витягу №112 від 11.02.2020 та копії наказу №15 про прийняття на роботу в Старосинявський міжгосподарський комбікормовий завод з 24.02.1988;
- архівного витягу №113 від 11.02.2020 та копії наказу №21 про звільнення з Старосинявського міжгосподарського комбікормового заводу з 17.01.2002;
- архівного витягу №121 від 11.02.2020 про прийняття на роботу в СФГ «Роксолана» згідно з наказом №51 від 04.05.2003;
- архівного витягу №123 від 11.02.2020 про звільнення з СФГ «Роксолана» згідно з наказом №87 від 28.10.2003;
- архівного витягу №122 від 11.02.2020 про прийняття на роботу в СФГ «Роксолана» згідно з наказом №13 від 04.04.2004;
- архівного витягу №120 від 11.02.2020 про звільнення з СФГ «Роксолана» згідно з наказом №49 від 01.11.2004;
- архівного витягу №119 від 11.02.2020 про прийняття на роботу в Старосинявський сахкомбінат Хмельницькобсвеклосахарагропрома згідно з наказом №114-К від 24.06.1986;
- архівного витягу №118 від 11.02.2020 про звільнення з Старосинявського сахкомбінату Хмельницькобсвеклосахарагропрома згідно з наказом №28-К від 16.02.1988;
- листа від 13.07.2020 Відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Насінник» про реорганізацію бурякорадгоспу Старосинявського цукрокомбінату на Відкрите Акціонерне Сільськогосподарське Товариство «Насінник»;
- довідки від 13.07.2020 Відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Насінник» про період роботи з липня 1986 року по лютий 1988 року в бурякорадгоспу Старосинявського цукрокомбінату;
- довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.07.2020 Відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Насінник» за період з липня 1986 року по лютий 1988 року;
- копії книги обліку наказів за 1988 рік, виданої «Трудовим архівом» Старосинявської селищної ради;
- копії книги обліку наказів з 1991 року по 2001 рік, виданої «Трудовим архівом» Старосинявської селищної ради;
- архівну довідку № 114 від 11.02.2020 видану «Трудовим архівом» Старосинявської селищної ради про заробітну плату;
- архівну довідку № 115 від 11.02.2020 видана «Трудовим архівом» Старосинявської селищної ради про заробітну плату.
Зазначені документи наявні у матеріалах пенсійної справи.
Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 становить понад 36 років 4 місяці, пільговий стаж роботи за Списком №2 - відсутній.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №5 від 25.09.2020 відмовлено у зарахуванні в якості пільгового періоду роботи позивача із 26.02.1988 по 17.01.2002 на Старосинявському комбікормовому заводі, оскільки відсутні відомості про подальшу реорганізацію підприємства або його ліквідацію без правонаступника, про що повідомлено листом № 2200-1704-8/52970 від 03.12.2020.
19.10.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням Головного управління від 26.10.2020 №221450000763 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.12.2020 позивач втретє звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та із заявою про підтвердження пільгового стажу, надавши додаткові документи.
Рішенням комісії Головного управління №10 від 23.12.2020 позивачу зараховано до пільгового стажу період роботи на посаді електрогазозварника з 26.02,1988 р. по 21.08.1992 р. на Старосинявському комбікормовому заводі (згодом Старосинявський міжгосподарський комбікормовий завод). У зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 22.08.1992 по 17.01.2002 відмовлено, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. Крім того, за періоди з 01.11.1996 по 30.11.1996, з 01.04.1999 по 31.07.1999, з 01.10.1999 по 31.10.1999, з 01.07.2000 по 31.10.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000 відсутні відомості про нарахування заробітної плати. Оскільки пільговий стаж позивача за Списком №2 становив 4 роки 5 місяців 27 дні, Головним управлінням прийняте рішення від 22.01.2021 № 221450000763 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За правилами частини першої статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Абзацом другим пункту 16 розділу XV «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Пунктом б) статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, від 24 червня 2016 року №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджувались редакції Списків № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у яких в розділі "Загальні професії" (у всіх галузях господарства) передбачені позиції електрогазозварників та газозварників.
Крім того, робочі позиції "Электрогазосварщики" та "Электросварщики ручной сварки" були передбачені Списком № 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.
Підставою для неврахування цього періоду роботи до стажу роботи, який дає право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач зазначив відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця.
Однак, колегія суддів зауважує, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. При цьому, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 дійшла висновку про те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Судом встановлено, що при зверненні за призначенням пенсії позивач надав трудову книжку серії НОМЕР_1 від 27.06.1986, відповідно до записів №5, 6 та 7 якої позивач у період з 26.02.1988 року по 17.01.2002 року працював електрозварником третього, а з 19.04.1988 - четвертого розряду на Старосинявському комбікормовому заводі (Накази №15 від 23.02.1988, протокол атестації від 18.04.1988 та №1 від 17.01.2002 року) Цей період роботи додатково підтверджується архівними довідками трудового архіву Старосинявської селищної ради, архівними витягами та книгами обліку наказів за 1988 рік та 2001 - 2003 роки.
Зважаючи на це, вищевказаний період роботи позивача на посаді електрогазозварника належним чином відображений у записах трудової книжки та наданих архівних довідках і витягах, які є у матеріалах пенсійної справи позивача.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Доводи відповідача про необхідність додаткового підтвердження страхового стажу суд оцінює критично, оскільки надані позивачем документи не містять вагомих суперечностей, записи в трудовій книжці завірені відбитками печаток підприємств та містять підписи відповідальних осіб, відтак належним чином підтверджують роботу позивача у вказані періоди на відповідних посадах (посаді). Архівні довідки про заробітну плату позивача за 1988-1994, 1995-2000 складені на підставі відомостей про нарахування заробітної плати.
Таким чином, з огляду на встановлені в справі обставини та положення законодавств колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності своїх дій щодо відмови у зарахуванні позивачу до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах спірні періоди роботи.
Встановивши право позивача на зарахування спірних періодів роботи позивача до стажу, який дає право на призначення пенсії та врахувавши дискреційні повноваження відповідача у питаннях призначення пенсії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є саме зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу вищевказані періоди роботи позивача, який не визнається відповідачем та зобов'язання останнього провести повторний перерахунок стажу позивача.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.