Справа № 560/2749/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
02 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
до суду з адміністративним позовом звернувся позивач - ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з позовними вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2021р. №968250814668 щодо відмови у переведенні його на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди його роботи в органах державної податкової служби з 09.04.1991р. по 28.01.2021р.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату йому з 29.01.2021 року пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІ1 "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок па загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначеної у довідках від 29.01.2021 р. № 15/ц/22-01-10-02-12 та № 16/ц/22-01- 10-02-12.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2021р. №968250814668.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби з 09.04.1991р. по 28.01.2021р.
Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 29.01.2021 року пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІ1 "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок па загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначеної у довідках від 29.01.2021 р. № 15/ц/22-01-10-02-12 та № 16/ц/22-01- 10-02-12.
Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 з 04.06.2009 року отримує пенсію по 2 групі інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ.
29 січня 2021 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення на пенсію по-інвалідності, відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням наданих довідок від 29.01.2021року №15/ц/22-01-10-02-12 та № 16/ц/22-01-10-02-12 про складові заробітної плати, виданих головним управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968250814668 від 05.02.2021 року відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у переведенні на пенсію по інвалідності згідно заяви від 29.01.2021 року відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з врахуванням наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.01.2021 року № 15/ц/22-01-10-02-12, № 16/ц/22-01-10-02-12, оскільки зазначеним Законом не передбачено призначення даного виду пенсії, про що повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.03.2021 року №2200-0304-8/11860.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацу 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За приписами частини дев'ятої статті 37 Закону №3723-XI визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч.1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 12.12.2014 має другу групу інвалідності - довічно, з 09.04.1991 по 28.01.2021 працював на різних посадах в державній податковій службі.
Суд погоджується з позивачем, що відповідачем протиправно не зараховано йому до стажу державної служби роботу на різних посадах в органах податкової служби у період з 01.04.1991 р. по 28.01.2021 р.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII).
Згідно із частиною п'ятою статті 15 Закону №509-XII правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом №3723-XII.
Частиною сьомою статті 15 Закону №509-XII визначено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону №509-XII посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частиною четвертою статті 15 Закону №509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
З наведеного вбачається, що даною нормою встановлювались умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
«Порядком обчислення стажу державної служби» затвердженим постановою Kабінету Mіністрів України (далі КМУ) від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283) також передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах суддів, слідчих, а також час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ (надалі, також Порядок №283).
Приписи абзацу 2 пункту 2 Порядку №283 визначали, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Апеляційний суд зауважує, що як Законом №889-VIII, так і нормами діючих до нього Законів №3723-XII, №509-ХІІ та Порядку №283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.
Постановою КМУ від 20.04.2016 №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Додатком 6 до Постанови №306 передбачено, що спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІІ рангу» прирівнюється до 6 рангу державного службовця.
Відтак, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.
Така позиція суду викладена у постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2013 року по справі №21-340а13, а також, у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року №591/6970/16-а.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.