про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 560/6171/20
02 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржила його в апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтоване тим , що про наявність оскаржуваного рішення апелянту стало відомо 16 квітня 2021 року після звернення до органів ДВС, де її було надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Окрім того апелянт зазначила про те, що вона не мала можливості прийняти участь у справі та бути обізнаною про наявність будь-яких рішень відносно неї, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом, зазначив невірну адресу місця її проживання - м. Шепетівка, а при зверненні до органів ДВС зазначив вірну адресу по місцю розташування військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року визнано неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021, а апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду із клопотанням про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовець та відповідно до посвідчення про відрядження №6/7/68 від 29.04.2021 у період з 04.05.2021 по даний час перебуває у відрядженні у зоні АТО на підставі бойового розпорядження сухопутних військ ЗСУ від 03.12.2020 року №4/1158, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущенй процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Крім того, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року "Справа "Пономарьов проти України", наголошено на тому, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципи res judicata - принцип остаточності рішення суду і зазначено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо у справах, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Суд звертає увагу, що обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, а заявлене скаржником клопотання про поновлення строку не містить в собі жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість звернення з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого законом, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято в порядку письмового провадження 18 січня 2021 року, повний текст також складено 18 січня 2021 року. Тобто 30-й день апеляційного оскарження припадає на 17 лютого 2021 року.
При цьому, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що 19 травня 2021 року ОСОБА_1 вже зверталася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, яка ухвалою суду від 08 червня 2021 року була залишена без руху, у зв'язку із відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги, вищевказану апеляційну скаргу повернуто особі яка її подала.
07 вересня 2021 року ОСОБА_1 повторно подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу (03.09.2021 прийнято у відділення пошти).
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з апеляційними скаргами, діяла через представника - адвоката Вітюка С.В.
Згідно з ч. 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. (ч. 1 ст. 57 КАС України)
У той же час, частиною 1 статті 60 КАС України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Згідно з ч. 5 статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. (ч. 7 ст. 251 КАС України)
З матеріалів справи встановлено, що ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 року про повернення апеляційної скарги, у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги, було надіслано на електронну адресу представника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка зазначена ним в апеляційній скарзі.
Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що після звернення вперше з апеляційною скаргою жодних рішень прийнято не було та не повідомлено відповідача про її розгляд.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що подання скаржником апеляційної скарги вперше, без оплати судовим збором, і як наслідок повернення апеляційної скарги, не може бути визнано такою обставиною, що є об'єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та не є достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, а лише свідчить про неналежне виконання представником відповідача своїх посадових обов'язків.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи. Повернення апеляційної скарги дає право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, а не на безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.