02 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/13938/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Клопот С.Л. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та просить:
1. Визнати протиправними дії Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови в нарахуванні та виплаті йому разової допомоги до 5 травня 2020 та 2021 років в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
2. Зобов'язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити йому разову грошову допомогу до 5 травня 2020 та 2021 років як учаснику бойових дій інваліду 3 групи у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою судді від 20.10.2021 поданий ОСОБА_1 позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На виконання вказаної ухвали суду, 29.10.2021 від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, мотивована тим, що перепоною своєчасної подачі позову до суду було поширення коронавірусної хвороби та діючий у Чернігівській області карантин.
Однак, вказані доводи суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із вимогами статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Частиною четвертою статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Вказана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 6 лютого 2018 року по справі №607/7919/17, у яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року. Кінцевий строк подачі позову, з урахуванням наведених процесуальних вимог, - 31.03.2021.
Як свідчать матеріали справи, позивач оскаржує дії відповідача щодо невиплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV), однак з вказаним позовом звернувся до суду лише 23.04.2021, тобто з пропуском встановленого строку.
Частиною другою та п'ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
У той же час, отримання відповіді відповідача та загальні карантинні обмеження не можуть бути причиною для поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які б об'єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного (протягом 6 місяців після 30.09.2020) звернення до суду позивачем не наведено. Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження перебування його на самоізоляції з січня по березень 2021 року у зв'язку із слабким здоров'ям.
Варто зауважити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, є неповажними.
За змістом висновку, наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
За наведених обставин, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про порушення своїх прав, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині нарахування та виплатити йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій інваліду 3 групи у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 02.11.2021.
Суддя С.Л. Клопот