01 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/10244/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (далі - Козелецька селищна рада), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у неприйнятті мотивованого рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати відповідача на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, та прийняти мотивоване рішення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що законодавством України передбачена можливість набувати громадянами України у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених Земельним кодексом України. Таким чином, бездіяльність відповідача щодо неприйняття мотивованого рішення за наслідками розгляду заяви суперечить вимогам чинного законодавства та є протиправною.
Ухвалою судді від 02.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу термін для надання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що заява розглянута на Постійній комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, будівництва, земельних відносин та питань надзвичайних ситуацій. Комісією було вирішено дане питання на розгляд чергової сесії селищної ради не виносити, оскільки відповідно поданих графічних матеріалів по бажаному місцю розташування земельної ділянки було встановлено, що відповідно до рішення сьомої сесії Козелецької селищної ради восьмого скликання від 30.03.2021 № 98-7/VIII «Про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності Козелецької селищної ради, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами» земельна ділянка комунальної власності загальною площею 4,7210 га, кадастровий номер 7422087100:41:070:0002, віднесена до земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами. Громадянину ОСОБА_1 було запропоновано звернутися повторно із заявою та надати графічні матеріали з вільною земельною ділянкою.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач 14.04.2021 звернувся до Козелецької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель комунальної власності, кадастровий номер 7422087100:41:070:0002, що знаходяться за межами населеного пункту с. Омелянів Козелецької селищної ради (вх. № 04-1894/03-12). До заяви було додано графічний матеріал із зображенням місця розташування бажаної земельної ділянки, паспорт та РНОКПП заявника.
28.04.2021 за вих. № 220 відповідач надав відповідь згідно з якою заява розглянута на Постійній комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, будівництва, земельних відносин та питань надзвичайних ситуацій та дане питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не виноситься на розгляд чергової сесії селищної ради.
Вважаючи вказану бездіяльність Козелецької селищної ради протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин другої та третьої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з положеннями статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до частин другої та третьої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передає у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічні підстави для відмови у наданні вищевказаного дозволу закріплені у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України
Виходячи з аналізу зазначених норм, будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею до 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, враховуючи наведене та вимоги статті 123 Земельного кодексу України, відповідач у місячний строк повинен був розглянути заяву ОСОБА_1 і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні. Однак, не зважаючи на вищезазначені вимоги чинного законодавства, відповідач рішення не прийняв, чим порушив права та інтереси позивача.
При цьому, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Суд звертає увагу, що лист Постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, будівництва, земельних відносин та питань надзвичайних ситуацій Козелецької селищної ради Чернігівської області від 28.04.2021 № 220, також, не свідчить про виконання відповідачем покладеного на нього Земельним кодексом України обов'язку, оскільки він не є рішенням суб'єкта владних повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, за подання адміністративного позову, позивачем на рахунок Чернігівського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. (рахунок UА348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Чернігівській області/тгм.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)), що підтверджується квитанцією про сплату № 97471 від 30.08.2021.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру та похідну від неї, то позивачу, відповідно до Закону України «Про судовий збір» необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно повернути надмірно сплачений судовий збір за квитанцією про сплату № 97471 від 30.08.2021 у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області щодо неприйняття мотивованого рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Козелецьку селищну раду Козелецького району Чернігівської області на найближчій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, та прийняти мотивоване рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір за квитанцією про сплату № 97471 від 30.08.2021 у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області, вул. Ф. Сидорука, 9, смт Козелець, Чернігівська область,17000, код ЄДРПОУ: 04412419.
Повний текст рішення суду виготовлено 01 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Заяць