про залишення позовної заяви без руху
01 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 300/5543/21
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ), третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання постанови протиправною та скасування,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач), третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - третя особа, ГУ ПФУ), в якому просить:
- визнати протиправними дії Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ), щодо відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження;
- судові витрати прокласти на відповідача.
29.09.2021 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 300/5543/21 за позовом ОСОБА_1 до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження передано на розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду відповідно до територіальної юрисдикції.
28.10.2021 року відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено головуючого суддю по справі Боднарюка О.В.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Однак, зміст позовних вимог та виклад обставин, які викладені позивачем у позовній заяві є нечіткими, оскільки є незрозумілим які саме дії відповідача позивач вважає протиправними та яке рішення (постанову) просить скасувати позивач (дата номер, тощо).
Окрім того, у відповідності до п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак, в порушення вказаних вимог, позивачем не наведено жодних обґрунтувань та не надано жодних доказів стосовно спірної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вказаних норм вбачається, що перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочинається саме з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав.
Звертаючись до суду, позивач обґрунтував своє звернення тим, що 21.09.2021 року дізнався про наявність оскаржуваної постанови від 12.01.2021 року, водночас позивачем не надано жодних доказів щодо підтвердження вказаної інформації, а також і заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Враховуючи наведене вище, позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень - постанова про відкриття виконавчого провадження.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить - 2270,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження, а тому вказане унеможливлює визначити розмір сплати судового збору.
Водночас, позивачем зазначено, що вона звільнена від сплати судового збору, однак будь - яких підтверджуючих документів суду не надано.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- позовної заяви з чітким формулюванням позовних вимог до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ) та викладом обставин, із зазначенням доказів, що підтверджують наведені позивачем обставини;
- належним чином засвідченої копії спірного рішення, яке власне і є предметом судового оскарження;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з відповідними обґрунтуваннями щодо поважності причин пропуску цього строку;
- документ про сплату судового збору на рахунок Чернівецького окружного адміністративного суду або докази стосовно звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ), третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання постанови протиправною - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Боднарюк