Справа № 560/7703/21
02 листопада 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 21.05.2021 року відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 №15.
Від позивачки надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Конституційного Суду за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання такими, що не відповідають Конституції України положення статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889, частини 7 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ.
Вирішуючи клопотання, суд виходить з такого.
18.11.2019 на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України розміщено інформацію про те, що до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема, щодо відповідності Конституції України положень статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III (https://ccu.gov.ua/index.php).
Відповідно до конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, останній просить визнати положення статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" (в частині поширення статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише на осіб, визначених в пунктах 10,12 цього розділу та непродовження дії положень статті 37-1 цього Закону щодо перерахунку призначених пенсій державних службовців) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VІІІ, частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-ІІІ такими, що не відповідають статті 1, частині 2 статті 3, частинам 1,2 статті 8, частині 2 статті 19, частин 2,3 статті 22, статті 40, частин 1,2 статті 46, статті 64 Конституції України.
Конституційним Судом України щодо цього подання відкрите конституційне провадження.
Судом встановлено, що з 2012 року позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ. На момент призначення позивачці пенсії законодавцем було передбачено такий вид соціального захисту та гарантій державних службовців як перерахунок їх пенсій у разі підвищення розміру заробітної плати. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набув чинності 01.01.2015, положення ст.37-1 Закону №3723-XII викладені у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Також постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09.12.2015 норми і положення, які встановлювали порядок і умови перерахунку пенсій були виключені. З 01.05.2016 набув чинності новий Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015, згідно зі ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ вказаного Закону Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, був визнаний таким, що втратив чинність.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Враховуючи те, що Конституційним судом розглядається справа, яка прямо впливає на пенсійні права позивачки, про порушення яких йдеться у позові, суд дійшов висновку про можливість зупинення провадження у справі.
Керуючись п.3 ч.1 статті 236, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
зупинити провадження у справі №560/7703/21
до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини №5/7129 (19) від 18.11.2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя І.С. Козачок