Справа № 560/6822/21
іменем України
02 листопада 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо внесення до обліків ІП "ФМ Недійсні документи" ЄІАС УМП інформації про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області вилучити із відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформацію про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.09.2001 року Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що після досягнення 16-річного віку вона звернувся до Віньковецького РВ УМВС України в Хмельницькій області для оформлення паспорта громадянина України. Їй 02.09.2001 видано паспорт серії НОМЕР_1 .
У 2019 році позивачка звернулася до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області для оформлення закордонного паспорту, який їй не видали, а повідомили, що розпочато службове розслідування за фактом видачі паспорта громадянина України з порушенням вимог чинного законодавства України.
Листом Державної міграційної служби України від 15.04.2021 позивачку повідомлено про те, що відповідно до вимог пункту 109 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302), рішенням Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (висновок №26/2019 від 21.02.2019) паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства та відповідно до пункту 108 Порядку №302 є недійсним, підлягає вилученню та знищенню.
Позивачка, не погоджується з результатами службового розслідування та внесенням на підставі висновку перевірки до обліків ІП "ФМ Недійсні документи" ЄІАС УМП інформації щодо недійсності її паспорта громадянина України. Це зумовило звернення до суду.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на момент документування паспортом громадянина України батьки позивачки перебували в громадянстві Російської Федерації, а позивачка громадянство України не набувала. Тому паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області з порушенням постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон", Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженої наказом МВС України від 17.08.1994 №316 (далі - Інструкція №316), та Закону України від 18.01.2001 №2235-ІІІ "Про громадянство України" (далі - Закон №2235-ІІІ).
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка просить задовольнити позов. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин. Додатково вказує, що ОСОБА_2 (мати позивачки) не набула статусу громадянина Російської Федерації, оскільки відповідно до тимчасової посвідки на проживання вона рахувалася як особа без громадянства, а також народилася на території України. Крім того батьки позивачки з 1996 року постійно проживали на території України. Вважає, що висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації, а не рішенням суб'єкта владних повноважень.
До суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася у місті Павлово, Нижегородської області, Російської РФСР, а її батьки ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) станом на 1996 рік являлися громадянами Російської Федерації.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
У 2019 році ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, для оформлення закордонного паспорту, надавши пакет документів. Під час здійснення перевірки та належності до громадянства, виявлено порушення, щодо законності паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , оформленого 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку службової перевірки щодо законності оформлення і видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №26/2019 від 21.02.2019 було встановлено, що після реєстрації шлюбу та досягнення 16-річного віку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до Віньковецького РВ УМВС України в Хмельницькій області з заявою про оформлення паспорта громадянина України. У зв'язку з "заміною прізвища", на підставі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 02.09.2001 документована Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
При цьому було встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Павлово Нижегородської області Російської Федерації. На момент документування паспортом громадянина України батьки ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) перебували у громадянстві Російської Федерації. Батько ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Павлово Нижегородської області Російської Федерації. Як громадянин Російської Федерації згідно з рішенням Управління МВС України в Хмельницькій області від 11.04.2007 отримав дозвіл на імміграцію в Україну та має посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_4 , видану 11.04.2007. Мати ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Подолянське Віньковецького району Хмельницької області. Згідно з рішенням Управління МВС України в Хмельницькій області від 17.03.2011 набула громадянство України на підставі частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України" та документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 . Оскільки ОСОБА_1 разом з батьками постійно проживала та була зареєстрована на території Російської Федерації до 1996 року, на момент документування паспортом громадянина України батьки перебували в громадянстві Російської Федерації, громадянство не набувала, відповідно до Закону Російської Федерації "Про громадянство Російської Федерації" перебуває в громадянстві Російської Федерації. Таким чином, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області з порушенням постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, вимог Інструкції №316, Закону №2235-ІІІ.
За результатами службової перевірки паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства та відповідно до пункту 108 Порядку №302 є не дійсним, підлягає вилученню та знищенню. Внесено до обліків ІП "ФМ Недійсні документи" ЄІАС УМП інформацію щодо недійсного паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , оформленого на ім'я ОСОБА_1 .
Позивачка, вважаючи порушеними її права, звернулася з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Приписами статті 3 Закону №2235-ІІІ визначено, що громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Згідно з статтею 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Відповідно до статті 8 Закону №2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"
Згідно з пунктом 73 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215/2001 (далі - Порядок №215, в редакції чинній станом на момент набуття громадянства позивачкою), районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України, до якого подано документи щодо встановлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі.
Відповідно до пункту 74 Порядку №215 Головне управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України, до якого документи були подані заявником. Районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі або його заступник приймає рішення про встановлення належності особи до громадянства України.
В свою чергу пунктом 96 Порядку №215 (в редакції чинній на момент затвердження висновку №26/2019 від 21.02.2019) встановлено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.
Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
Згідно з статтею 21 Закону №2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Тобто, підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону №2235-ІІІ можуть бути протиправні дії особи, яка звернулась за оформленням набуття громадянства, зокрема, обман, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Враховуючи наведені норми діючого законодавства, та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що органи міграційної служби не надали доказів, які б свідчили про подання позивачкою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів чи приховування останньою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивачка не могла набути громадянство України.
Станом на момент набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 законодавством України встановлення наявності підстав для набуття громадянства було покладено на територіальні органи МВС України.
На момент звернення ОСОБА_1 з заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом встановлено не було. Доказів протилежного суду не надано. Не здобуто їх і судом.
Як встановив суд, підставою для внесення відповідачем до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформації про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , став висновок службової перевірки №26/2019, затверджений заступником директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 21.02.2019. Відповідно до останнього, ОСОБА_1 разом з батьками постійно проживала та була зареєстрована на території Російської Федерації до 1996 року, на момент документування паспортом громадянина України батьки перебували в громадянстві Російської Федерації, громадянство не набувала, відповідно до Закону Російської Федерації "Про громадянство Російської Федерації" перебуває в громадянстві Російської Федерації.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №826/15115/17: "Тобто, необхідною та обов'язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону № 2235-ІІІ є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Указані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.".
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд вважає необґрунтованою наведену у вказаному висновку підставу для визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , оформленого 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, є не дійсним, підлягає вилученню та знищенню. Так, вказане жодним чином не свідчить про вчинення позивачкою будь-яких протиправних дій з метою незаконного документування паспортом громадянина України. Жодних доказів на підтвердження обставин, які могли б бути розцінені судом як свідоме подання позивачкою неправдивих відомостей або фальшивих документів, також немає. Відповідач не довів, які саме документи подавала позивачка при отриманні паспорту в 2001 році, або раніше.
У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України.
Встановлення факту безпідставної видачі позивачці паспорта громадянина України є по суті встановленням факту необґрунтованого прийняття рішення про набуття громадянства України, оскільки набуття громадянства в деяких випадках, зокрема, на підставі частини 1 статті 8 Закону №2235-III, здійснюється за спрощеною процедурою і не потребує прийняття окремого рішення про прийняття до громадянства України. Відповідно, встановленням факту необґрунтованого прийняття рішення про набуття громадянства України потребує виконання передбаченої статтею 21 Закону №2235-III та пунктами 96, 97 Порядку №215 процедури. Проте цього не було вчинено.
Натомість, за результатами службового розслідування визнано недійсним паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 .
У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №640/9600/20 зазначено, що службове розслідуванням - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Разом з тим, як встановив суд, що підставою для внесення до обліків ІП "ФМ Недійсні документи" ЄІАС УМП інформації про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , був саме висновок службової перевірки №26/2019, затверджений заступником директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 21.02.2019.
Проте такий висновок не може бути підставою для внесення зазначеної інформації до відомчої системи, оскільки не створює безпосередньо для позивачки жодних юридичних прав та обов'язків.
У межах даних спірних правовідносин відповідачем не було надано доказів, що на підставі зазначеного висновку було прийнято рішення щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та рішення про визнання недійсним паспорту громадянина України, виданого позивачці, як і не надано доказів прийняття такого рішення в цілому.
Таким чином, вносячи спірні відомості, відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений чинним законодавством.
Відповідно до статті 15 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на громадянство. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", пункту 74).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України від 20.10.2011 потреба виправити минулу помилку органа виконавчої влади чи органа місцевого самоврядування не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримався одного з елементів критерію "необхідності у демократичному суспільстві", а саме, принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивачки і цілями, на досягнення яких спрямовані дії суб'єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивачки за відсутності будь-якої вини останньої.
Будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.
Суд при розгляді справи враховує, що позивачка понад 18 років добросовісно вважала, що нею додержано вимоги закону щодо підстав набуття громадянства України.
Крім того, відповідач, вчиняючи спірні дії, мав би також виходити з правових та фактичних наслідків таких дій, а тому, повинен був обґрунтувати суттєву суспільну необхідність їх вчинення та врахувати право позивачки на сім'ю, роботу, соціальні зв'язки.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 908,00 грн. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 908,00 грн судових витрат у вигляді судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо внесення до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформації про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області вилучити з відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформацію про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.09.2001 Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 )
Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського 87, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 37864148)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк