про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
02 листопада 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/5615/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області в особі начальника - Григоренко Р.В. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
24.09.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Сумській області в особі начальника - Григоренко Р.В. (далі - відповідач, УСБУ в Сумській області в особі начальника - Григоренко Р.В), яким з урахуванням нової редакції від 28 жовтня 2021 року просить :
- визнати протиправною відмову та протиправну бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області по підготовці, направленню та видачі документів згідно з поданою ОСОБА_1 заявою від 26.08.2021 року (подання для призначення пенсії, грошовий атестат, довідку про вислугу років військової служби, про грошове забезпечення станом на дату виключення зі списків особового складу 26.07.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 ЗУ від 09.04.1992 року №2263-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 ЗУ від 20,12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для призначення та перерахунку пенсії за вислугу років полковнику ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Сумській області підготувати та направити документи (подання для призначення пенсії, грошовий атестат, довідку про вислугу років військової служби, про грошове забезпечення станом на дату виключення зі списків особового складу 26.07.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 ЗУ від 09.04.1992 року №2263-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст.9 ЗУ від 20,12.1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії) для призначення та перерахунку пенсії за вислугу років полковнику ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Ухвалою від 18.10.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання платіжного документу про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону чи скористатися правом щодо уточнення позовних вимог ( зменшення їх розміру) та визначить з переліком позовних вимог, у т.ч. з певною формою поведінки відповідача ( дії чи бездіяльність) та з способами захисту порушеного права внаслідок визнання такої бездіяльності чи дій відповідача протиправними, як того вимагають статі 5, 160 КАС України.
28.10.2021 року за вх. № 22332/21 судом зареєстровано поданий позивачем адміністративний позов у новій редакції, до якого долучено платіжний документ № 3 від 28.10.2021 року про сплату судового збору в сумі 1816,00 грн.
Відтак, позивачем усунуто недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 18.10.2021 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі її залишення без руху.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частини 1 ст. 120 КАС України).
Зазначений спір належить до юрисдикції судів адміністративної юрисдикції та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного чи загального позовного провадження, суддя враховує викладене у прохальній частині позову клопотання позивача про здійснення розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовано дотриманням соціальних гарантій військовослужбовця при звільнені з військової служби.
Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-5 ст. 12, частин 1-4 ст. 257 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на предмет позову дана справа не належать до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Крім того, наведені у клопотанні підстави (з метою дотримання соціальних гарантій військовослужбовця при звільнені з військової служби) не є такими, що зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд зазначає, що позивачем не підтверджено неможливість надання пояснень та доказів в межах спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
При цьому, суд також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеп v. Germany", рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (ні в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, поясненнях та подавати відповідні докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Згідно з частиною 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, обов'язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, категорія та складність справи, обсяг та характер доказів у ній, значення справи для сторін та обраний позивачем спосіб захисту дають можливість та підстави суду розглянути дану справу саме за правилами спрощеного позовного провадження, у зв'язку із чим клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження належить залишити без задоволення.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість призначити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалила:
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Сумській області в особі начальника - Григоренко Р.В. ( місцезнаходження 40014, м. Суми, вул. Г. Кондратєва, 32, код ЄДРПОУ 20001674 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, відповідач зобов'язаний одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів надіслати позивачу.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), а відповідач - заперечення (ст. 164 КАС України) протягом п'ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
У разі подання відповіді на відзив або заперечення до них необхідно додати:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив або заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
У порядку ч. 4. ст. 9, ч. 1 та ч. 3 ст. 77 КАС України запропонувати позивачу надати суду протягом п'яти днів з дати отримання даної ухвали:
- всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою.
Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 КАС України).
Надати сторонам строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а саме: відповідачу - в строк для подання відзиву, позивачу - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), у т.ч. на їх електронні адреси.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ks.court.gov.ua/sud2170/.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Дубровна
Інформація про процесуальні права осіб, які приймають участь у справі
Ст. 44 КАС України, права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
5. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Ст. 47 КАС України, процесуальні права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.