01 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4385/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Корабельного РВ у м. Херсон Управління Державної міграційної служби, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах дитини ОСОБА_2 до Корабельного РВ у м. Херсон Управління Державної міграційної служби, у якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (Корабельний районний відділ у м. Херсоні) лист 20.07.2021 № 6511.8-734/6511-21 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (Корабельний районний відділ у м. Херсоні) оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-XII, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані вимоги позивач обґрунтовує неправомірною відмовою відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України в формі книжечки, оскільки на теперішній час є чинною Постанова Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон", яка регламентує оформлення і видачу паспорта громадянина України в книжковій формі. При цьому, позивач вказує, що дане Положення гарантує реалізацію прав, захищених статтями 32 та 35 Конституції України, оскільки не примушує діяти всупереч віросповіданню та не примушує до обробки персональних даних. Крім того, позивач вважає, що даною відмовою відповідач грубо порушує права на свободу світогляду і віросповідання, на добровільне волевиявлення у питанні щодо обробки персональних даних, на ім'я, честь і гідність та інші права, що захищаються статтями 21-24, 27-29, 31, 32, 34, 35, 41-43, 46-48, 53, 60, 67, 68 Конституції України, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 20.08.2021 провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Управління ДМС у Херсонській області.
09.09.2021 представник Корабельного районного відділу у м. Херсоні Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області надав суду відзив на позовну заяву, яким вважає вимоги позивача необґрунтованими, оскільки на звернення позивача з заявою у довільній формі від 09.07.2021 листом від 20.07.2021 роз'яснено вимоги чинного законодаства з питання оформлення паспорта громадянина України. Вказує, що лист-відповідь Корабельного відділу у м. Херсоні УДМС від 20.07.2021 не є рішенням про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
Аналогічну позицію зазначено представником Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області у поданому 09.09.2021 до суду відзиві на позов.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.09.2006 Комсомольським відділом реєстрації актів цивільного стану Херсонського міського управління юстиції ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 .
09.07.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Корабельного районного відділу Державної міграційної служби України в Херсонській області з заявою, у якій просив оформити паспорт-книжечку зразка 1994 року, у зв'язку з релігійними переконаннями.
Листом від 20.07.2021 № 6511.8-734/6511-21 Корабельний районний відділ УДМС України в Херсонській області повідомив ОСОБА_2 , що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюється в порядку, вставленому Кабінетом Міністрів України. Пункт 2 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Порядок), передбачає, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Враховуючи викладене в УДМС та її територіальних підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Не погоджуючись із вищевказаною відповіддю відповідача, позивач в інтересах неповнолітньої дитини звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.08.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, а також наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно ст. ст. 22, 32 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя також узгоджується із міжнародно-правовими актами: Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), була ратифікованаЗаконом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Приватне життя "охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру" (див. п.25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "C. проти Бельгії" від 07.08.1996 (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції "захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом" (див. п.61 рішення ЄСПЛ у справі "Pretty проти Сполученого Королівства" (справа № 2346/02, ECHR 2002 та п.65 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11).
Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося "згідно із законом", не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (див. рішення ЄСПЛ у справі "Ельсхольц проти Німеччини" (Elsholz v. Germany) [ВП], заява № 25735/94, п.45, ECHR 2000-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (надалі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, у т.ч. паспорт громадянина України.
За змістом ч. 1-5 ст. 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).
Згідно ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI, зокрема, паспорт громадянина України, містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Разом з тим, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01.01.2016 - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII; з 01.11.2016 - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється (п.3 Постанови № 302, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Позивач у позові посилається на порушення принципу поваги до приватного життя суб'єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, оскільки він не надає згоди на таку обробку.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI), мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону № 2297-VI).
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. ч. 5, 6 ст. 6 Закону № 2297-VI).
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Варто відмітити, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює відсутність якості закону та порушення конституційних прав такої особи.
Суд зазначає, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
У ст. 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 № 2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у статтях 5 і 6 цієї Конвенції; …".
За сталою практикою ЄСПЛ, першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване ст. 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну "закон" є автономним, та до якості "закону" ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, заява № 18139/91, п.37). Під терміном "закон" … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності".
Таким чином, суд приходить до висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 має право на отримання паспорта у формі книжечки.
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.
У зв'язку із цим суд враховує, що постановою КМУ від 03.04.2019 №398 внесено зміни допостанови КМУ від 25.03.2015 №302 та доповнено її п. 3 абзацом наступного змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року."
Відтак, на даний час відсутнє законодавче врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспортів громадянина України зразка 1994 року.
Міністерством внутрішніх справ України на виконання вказаної норми наказом від 06.06.2019 №456, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
За пунктом 1 вказаного Тимчасового порядку, він відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.201 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Необхідно зазначити, що ОСОБА_2 є особою, яка звертається вперше за отриманням паспорта громадянина України.
Згідно із пунктами 3, 5, 8, 9, 11, 12 розділу І, пунктів 1-5 розділу ІІІ Тимчасового порядку Оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Заява та документи для оформлення і видачі паспорта подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
Після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви.
У графі 9 заяви працівник територіального підрозділу ДМС зазначає реквізити документів, що є підставою для оформлення паспорта (свідоцтва про народження / документа, що підтверджує обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну / втраченого/викраденого паспорта/ довідки про реєстрацію особи громадянином України та рішення суду).
Після проведення перевірок та прийняття рішення про оформлення паспорта за заявою особи територіальний підрозділ ДМС отримує від територіального органу ДМС бланк паспорта громадянина України для його заповнення та подальшої видачі.
Для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи.
Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок та перевірки факту належності особи до громадянства України.
Слід зазначити, що підстави для відмови в оформленні паспорту установлені пунктом 1 розділу ІХ Тимчасового порядку і їх перелік є вичерпним. Так, територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання);
3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта;
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Суд зазначає, що звернення особи за нормами Тимчасового порядку з метою отримання паспорту у формі книжечки є по своїй природі таким, що здійснюється відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ №2503-ХІІ, оскільки Тимчасовий порядок прийнято саме для забезпечення виконання вказаного Положення і реалізації прав особи на захист своїх релігійних чи інших переконань, на ненадання згоди на обробку персональних даних та, відповідно, права отримати паспорт у формі книжечки.
Як вже судом встановлено, 09.07.2021, у зв'язку із досягненням 16 років, ОСОБА_2 звернувся до Корабельного районного відділу УДМС України в Херсонській області із заявою про оформлення паспорту громадянина України у формі книжечки.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, що ОСОБА_2 не подавалась заява-анкета встановленого зразка, як це встановлено Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, а відповідачем не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта, тобто не порушувались права цієї особи, оскільки відмова у оформленні паспорта у формі книжечки обумовлена не відсутністю заяви-анкети встановленого Порядком зразку, а відсутністю підстав для оформлення паспорта у формі книжечки.
Також посилання відповідача на не подання заяви про видачу паспорта встановленого зразка суд вважає безпідставними, оскільки форма такої заяви була затверджена наказом МВС України від 13.04.2012 року № 320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», який визнано таким, що втратив чинність наказом МВС України від 01.03.2018 року № 161.
Згідно з частиною другою статті другої Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тому суд вважає, що хоча відповідач при відмові позивачу у оформленні і видачі паспорту у формі книжечки формально діяв правильно, але з огляду на вищевикладене вимоги позивача про зобов'язання відповідача оформити і видати йому паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки є обґрунтованим і підлягають задоволенню.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
З огляду на викладене, суд погоджується із позицією відповідача, що відсутні підстави для визнання протиправною відмови видати позивачу паспорт у формі книжечки, оскільки відповідач керувався обов'язковими для нього вищенаведеними нормами Постанови № 302, Порядку № 302 та Тимчасового порядку № 456, а зазначена відмова обґрунтована ненаданням позивачем документів, перелік яких визначено у п. 35 Постанови №302.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 908 грн. згідно квитанції про сплату №0.0.2208927852 від 24.07.2021.
Відповідно до п. 14 ч.2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Враховуючи те, що позовну заяву подано ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , позивач звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви та має право на звернення до суду із заявою про повернення судового збору у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі Корабельного районного відділу УДМС в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 102080000