23 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4389/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Каховської міської територіальної громади про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд до Каховської міської територіальної громади із позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Каховської міської територіальної громади щодо непроведення безоплатного капітального ремонту власного житла, яке належить ОСОБА_1 та зобов'язати Каховську міську територіальну громаду виконати вимоги Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і провести безоплатний капітальний ремонт житла позивача, за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є учасником бойових дій, інвалідом 3-ї групи внаслідок війни та перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб які мають право на пільги. Звернувся до відповідача із заявою про здійснення капітального ремонту житла, але отримав відмову з посиланням на відсутність коштів, бюджетних асигнувань та субвенції з державного бюджету на такі витрати. Така відмова є протиправною, оскільки визначені законом пільги не можуть обмежуватись наявності чи відсутністю коштів. Просить повністю задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем надано відзив на позовну відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що від імені та в інтересах Каховської територіальної громади діє саме Каховська міська рада як орган місцевого самоврядування. Тобто, зазначена відповідачем Каховська міська територіальна громада є неналежним відповідачем по справі. Позивачем порушено вимоги Порядку в частині звернення з заявою встановленої форми, у якій зокрема, вказується остання дата проведення відповідного ремонту, але про таке ним не зазначено. Крім того, фінансування витрат, пов'язаних з проведення безоплатного капітального ремонту і складанням проектно-кошторисної документації, здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевому бюджету в межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік. Позивачу роз'яснено про зміни у законодавстві, зокрема виключення ч. 5 ст. 102 Бюджетного кодексу у зв'язку з чим субвенція місцевому бюджету на надання пільг відповідним категоріям громадян на проведення капітального/поточного ремонту будинку не надходить. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано відповідь на відзив в якому посилаючись на висновки Конституційного суду України зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може впливати на об'єм його пільг та соціальних гарантій встановлених законом.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, інвалідом 3-ї групи внаслідок війни та перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб які мають право на пільги, що підтверджується відповідними посвідчення та не оспорюється відповідачем.
14.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Каховської міської ради із заявою здійснити капітальний або поточний ремонт його житла згідно постанови КМУ від 20.05.2009 року та додав копії документів.
За результатами розгляду вказаної заяви Каховська міська рада листом від 12.01.2021 року повідомила позивача про результати розгляду звернення і необхідність надання свідоцтва про право власності та технічного паспорту на будинок. Крім того зазначили, що п. 16 Порядку 565 встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з проведення безоплатного капітального ремонту і складанням проектно-кошторисної документації, здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевому бюджету в межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік. 20.12.2016 року внесено зміни до Бюджетного Кодексу України та виключена ч. 5 ст. 102, а отже і субвенція місцевому бюджету на надання передбачених пільг.
18.02.2021 року, ОСОБА_1 враховуючи вищенаведену відповідь Каховської міської ради та на усунення вказаних у ній недоліків повторно подав заяву та додав всі необхідні документи для розгляду попередньої заяви про ремонт будинку.
09.03.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю коштів.
Дослідивши позиції сторін, письмові докази по справі та приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Право позивача на проведення безоплатного капітального ремонту його житлового будинку не оспорюється, а тому ці обставини не підлягають окремому доказуванню на підставі ч. 1 ст. 78 КАС України.
Правовідносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3551-XII, цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги, зокрема, позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 8 ч. 1 статті 13 Закону № 3551-XII).
Статтею 17 Закону № 3551 -XII визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію. здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 565 затверджено "Порядок проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир, які мають на це право" (далі по тексту - Порядок № 565).
Згідно пунктів 1-5 Порядку № 565 безоплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир проводиться щодо тих осіб, які мають право згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема: інваліди війни та прирівняні до них, і який проводиться за місцем постійного проживання і реєстрації особи, що має право на таку пільгу.
Безоплатному капітальному ремонту підлягає житловий будинок чи квартира, які належать особі, що має право на пільгу, на праві приватної, зокрема спільної, власності. Для проведення (такого ремонту особа, що має пільгу подає до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем свого постійного проживання і реєстрації письмову заяву. Для вирішення питання щодо проведення безоплатного капітального ремонту орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування утворює комісію у складі спеціалістів житлово-експлуатаційних і ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт (є головним розпорядником коштів місцевого бюджет)}, органу технічної інвентаризації та інших уповноважених осіб. Рішення про проведення такого ремонту приймається у місячний строк після подання заяви, на підставі результатів обстеження комісією будинку, квартири.
Відповідно до п.п. 7-12 Порядку № 565 комісія після обстеження будинку, квартири складає перелік, визначає види і обсяги робіт, які необхідно виконати, з урахуванням строку проведення останнього капітального ремонту та виходячи з переліку основних робіт згідно з додатками 3 і 4. орієнтовної тривалості ефективної експлуатації елементів будинку, квартири, визначеної правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій.
За результатами обстеження будинку, квартири складаються дефектний акт. кошторисний розрахунок і визначається загальна вартість капітального ремонту.
Відповідно до п.11-12 Порядку № 565 затверджені кошторисний розрахунок і вартість безоплатного капітального ремонту передаються у встановленому законодавством порядку до органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету, для подальшої роботи.
Пунктом 12 передбачено, що безоплатний капітальний ремонт проводиться у встановленому порядку суб'єктами господарювання, які відповідно до законодавства мають право на виконання таких робіт, на замовлення органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 подано всі необхідні документи які підтверджують його право на проведення відповідачем безоплатного капітального/поточного ремонту.
З цих підстав суд відхиляє всі заперечення відповідача, що позивач порушено вимоги в частині звернення із заявою встановленої форми та не зазначення останньої дати проведення ремонту.
Суд зазначає, що відповідач у своїх відповідях жодного разу не роз'яснював позивачу про необхідність подання заяви відповідної форми та не вимагав від нього зазначення дати проведення останнього ремонту. Такі посилання з'явились лише у відзиві на позовну заяву.
Крім того суд зазначає, що відповідачу достеменно відомо повинно бути відомо про останній ремонт за рахунок бюджетних коштів в разі його проведення.
Оскільки відповідач жодного разу не проводив ні капітальний, ні поточний ремонт житлового будинку позивача як інваліда війни за рахунок бюджетних коштів, то вимагання від нього зазначити дату проведення останнього ремонту, суд розцінює як надмірний формалізм з ознаками правового свавілля та знущання, оскільки навіть не створена спеціальна комісія на виконання Порядку № 565 з метою встановлення необхідності проведення ремонту, визначення його виду та можливих витрат.
Фактично відповідач, посилаючись на відсутність субвенції з державного бюджету проігнорував заяву позивача, порушив приписи Порядку № 565, гарантії передбачені Законом № 3551-XII.
Відповідач, обґрунтовуючи свою відмову посилається на п. 16. Порядку № 565, відповідно до якого фінансування витрат, пов'язаних з проведенням безоплатного капітального ремонту і складенням проектно-кошторисної документації, здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік. Зазначає про виключення ч. 5 ст.102 БК України яка передбачала виконання робіт за рахунок субвенції з державного бюджету.
Суд відхиляє такі обґрунтування відповідача, оскільки незважаючи на положення БК України, основним законом що встановлює та врегульовує спірні правовідносини є Закон № 3551 -XII, статтею 17 якого визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Аналогічні приписи наведенні і Порядку № 565 які викладені вище.
Таким чином, виключення ч. 5 ст. 102 БК України якою було передбачено фінансування таких витрат за рахунок субвенції з державного бюджету не впливає на обсяг прав, пільг позивача та інших осіб які ними наділені, не виключає такого фінансування витрат на їх забезпечення з місцевого бюджету. Такі витрати підлягають врахуванню органами місцевого самоврядування при плануванні доходів та видатків територіальної громади з метою забезпечення прав громадян пільги яким надані відповідним законом.
Крім того, суд повністю погоджується з позицією позивача та його обґрунтуванням з посиланням на рішення Конституційного суду України.
За юридичною позицією Конституційного Суду України "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551 є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави... Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасуванню пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551. без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
Щодо застосування норм БК України та норм Закону "Про бюджет" Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12. 13. 14. 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Таким чином, оскільки відповідачем не вчинено жодних дій на виконання Порядку № 565, посилаючись при цьому на невідповідність заяви позивача цьому порядку, суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви.
Суд відхиляє посилання відповідача, що вони не є належним відповідачем у справі, оскільки помилка позивача у точному найменуванні відповідача є технічною і не впливає на рішення суду, оскільки як слідує із відзиву та відповідей наданих на звернення позивача саме Каховська міська рада є належним відповідачем.
Позивач просить суд зобов'язати Каховську міську раду виконати вимоги Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і провести безоплатний капітальний ремонт житла позивача, за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд вважає, що вимоги про проведення капітального ремонту є передчасними, оскільки необхідність такого ще підлягає встановленню відповідною комісією як того вимагають приписи Порядку № 565.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищенаведених висновків суду.
Суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає повторному розгляду з урахуванням висновків суду та відповідно до положень Порядку № 565.
Керуючись статтями 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Каховської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про здійснення капітального/поточного ремонту житлового будинку.
Зобов'язати Каховську міську раду (ЄДРПОУ 26433050) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 14.12.2020 року, 18.02.2021 року у відповідності до "Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир, які мають на це право", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 565 та з урахуванням висновків суду у цій справі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 112050000