Справа № 500/5315/21
28 жовтня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Якібчук О.Д.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Гнатюк Д.С.
представника відповідача Кобилянська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника Національної поліції України Головного управління національної поліції в Тернопільській області Богомола Олександра Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника Національної поліції України Головного управління національної поліції в Тернопільській області Богомола Олександра Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області), в якій просить: визнати протиправним та скасувати наказ від 22.07.2021 №2161 начальника ГУНП в Тернопільській області генерала поліції третього рангу Олександра Богомола.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 07.11.2015 працює в органах поліції, з 05.09.2017 - на посаді інспектора відділу служби "102", завжди сумлінно і старанно ставився до своєї роботи та виконання покладених на нього обов'язків у правоохоронних органах, дисциплінарних стягнень у період проходження служби в органах поліції не мав. До ГУНП в Тернопільській області 27.06.2021 надійшов рапорт начальника відділу служби "102" УОАЗОР ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_2 за фактом виявлення можливого порушення службової дисципліни позивачем під час перебування у добовому чергуванні цього ж тижня, 22.07.2021 ОСОБА_1 ознайомлено із наказом №2161 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за безпідставне залишення свого робочого місця, не виконанні вказівок свого безпосереднього керівника та використання в сторону начальника відділу служби "102" капітана поліції ОСОБА_2 ненормативної лексики.
Проте у висновку службового розслідування від 22.07.2021 зазначено неправдиві свідчення про безпричинне 27.06.2021 о 09 год. 10 хв. припинення ОСОБА_1 виконання своїх посадових обов'язків та залишення на 2 год. свого робочого місця, розташованого в кімнаті операторів "102", де працював кондиціонер. Неодноразово, позивач відчував слабкість і печіння в горлі через цей механізм, просив вимкнути кондиціонер, на що йому відмовили. За вказаних обставин ОСОБА_1 був вимушений вийти і заходити час від часу, щоб перевірити і прийняти дзвінки. Свої обов'язки виконував, був присутній на робочому місці. Неправдиві є і свідчення про 5 пропущених викликів в системі програмного забезпечення "Callway", адже на час перевірки вхідних дзвінків, підстави необхідні для передзвону виявлено не було.
На переконання позивача, спірний наказ, яким йому оголосити сувору догану, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
На виконання вимог вказаної ухвали, 13.09.2021 ГУНП в Тернопільській області подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що причинами та умовами, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку допущеного інспектором відділу служби "102" старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 є неналежне виконання своєї Посадової інструкції, Інструкції з організації реагування та Правил етичної поведінки поліцейських. Під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 підтвердив свою відсутність на робочому місці більше 2 год. та вживання нецензурної лайки під час розмови з безпосереднім керівником ОСОБА_2 . Також позивач не виконував вказівки повернутися на робоче місце, тим самим і проігнорував звернення оперативного чергового ОСОБА_3 . За час його відсутності на робочому місці було значно погіршено вчасне прийняття телефонних дзвінків, які надходять на спецлінію "102" ГУНП в Тернопільській області.
Вчинення дисциплінарного проступку інспектором відділу служби "102" старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 повністю стверджується зібраними матеріалами службового розслідування, а саме: рапортом начальника відділу служби "102" капітана поліції ОСОБА_2 ; поясненням самого інспектора відділу служби "102" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; поясненням начальника відділу служби "102" капітана поліції ОСОБА_2 , поясненням інспектора 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_4 , поясненням інспектора 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_5 . Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність інспектора відділу служби "102" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , під час проведення службового розслідування не встановлено.
Вважає, що ГУНП в Тернопільській області діяло в спосіб, передбачений Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом Національної поліції України, Інструкції з організації реагування та Правил етичної поведінки поліцейських. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач наголосив, що не порушив своїх обов'язків, виконував всі покладені на нього функції, але просто виходив з кабінету де працював кондиціонер, аби уникнути дій, які б зашкодили його здоров'ю. Що ж до самостійного вимкнення кондиціонера, то у ОСОБА_1 не було пульту управління, він знаходився у інших працівників, які в категоричній формі відмовилися його вимкнути. На думку позивача, висновок службового розслідування не містить жодних посилань на будь-яке дослідження вказаних вище складових, а лише взято до уваги пояснення осіб які і спричинили конфліктну ситуацію: не враховано та не досліджено ступінь тяжкості проступку, не враховано усіх обставин події, не визначено та не описано будь-якої ймовірної чи наявної шкоди, не враховано попередньої поведінки особи, не з'ясовано становлення позивача до виконання службових обов'язків. Також немає доказів про погіршення вчасного прийняття дзвінків та пропущених 5 викликів.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з мотивів, викладених у позові та відповіді на відзив, просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Додатково звернули увагу про відсутність доказів про наявність пропущених 5 викликів у доказах представлених представником відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. На виконання ухвали суду представила письмові та електронні докази про усі наявні дзвінки на службу "102" за 27.06.2021.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено і це не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_1 працює з 29.01.2007 в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в поліції, з 05.09.2017 - на посаді інспектора відділу служби "102" УОАЗОР ГУНП в Тернопільській області.
27.06.2021 начальник відділу служби "102" УОАЗОР ГУНП в Тернопільській області капітан поліції Є.Іваськів доповідала рапортом на начальника ГУНП в Тернопільській області О.Богомола про те, що цього ж дня близько 08 год. 45 хв. інспектор відділу служби "102" УОАЗОР ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції Д. Іваник заступив на добове чергування, де о 09 год.10 хв. цього ж дня припинив виконання службових обов'язків та знаходився в приміщенні чергової частини ГУНП більше 2 год. Після чого на звернення ОСОБА_6 та оперативного чергового ГУНП в Тернопільській області майора поліції С. Чегодара не реагував, й вимагав щоб у кімнаті операторів "102" вимкнути кондиціонер, що могло призвести до неможливого виконання посадових обов'язків іншими працівниками чергової зміни "102".
На вказаному рапорті було покладено резолюцією начальника УОАЗОР ГУНП в Тернопільській області В.Бойко - зняти з чергування ОСОБА_7 та провести заміну на іншого інспектора "102", ініціювати проведення службового розслідування (а.с.37).
Наказом ГУНП в Тернопільській області від 30.06.2021 №1958 за фактом можливого порушення інспектором відділу служби "102" старшим лейтенантом поліції Д.Іваником службової дисципліни, призначено службове розслідування (а.с.35).
Відповідно до висновку службового розслідування від 22.07.2021, затвердженого начальником ГУНП в Тернопільській області О.Богомолом, факт порушення знайшов своє відображення. (а.с.55-60).
Наказом ГУНП в Тернопільській області від 22.07.2021 №2161 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової дисципліни, вимог п.4 розділу І, п.1 розділу II, пп.2.14, 2.15 п.2 розділу II, п.4, 15 розділу IV Посадової інструкції, пп.1, 2 та 9 п.15 розділу III Інструкції з організації реагування, пп.10 п.1 та 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у безпідставному залишенні свого робочого місця, не виконанні вказівок свого безпосереднього керівника та використання в сторону начальника відділу служби "102" капітана поліції ОСОБА_2 ненормативної лексики, інспектору відділу "102" старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану (а.с.61-63).
Вважаючи таке рішення суб'єкта владних повноважень протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
У своїй діяльності поліція відповідно до ч.1 ст.3 Закону №580-VIII керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський, затверджених наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами п.2 розділу IV Правил №1179 незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.
Частинами 1, 2 ст.19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII набрав чинності 07.10.2018.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Системний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов'язків, визначених ст.1 цього Статуту, у тому числі, основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону № 580-VIII.
Частиною 1 ст.11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Як обумовлено ст.14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893). Цей наказ прийнятий відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно з п.4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: - висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (п.5 розділу VI Порядку №893).
Наведені приписи узгоджуються з положеннями ст.15, 19 Дисциплінарного статуту.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
З матеріалів справи видно, що до ГУНП в Тернопільській області 27.06.2021 надійшов рапорт начальник відділу служби "102" капітана поліції ОСОБА_2 за фактом виявлення можливого порушення службової дисципліни інспектором відділу служби "102" старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час перебування у добовому чергуванні цього ж дня (а.с.37).
Наказом ГУНП в Тернопільській області від 30.06.2021 №1958 за фактом можливого порушення інспектором відділу служби "102" старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни, призначено службове розслідування (а.с.35).
Пунктом 4 розділу І Посадової інструкції інспектора відділу служби "102" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зареєстрованої від 07.08.2020 за №1229/21-2020 (далі - Посадова інструкція, а.с.51-53) передбачено, що інспектор безпосередньо підпорядковується начальникові відділу служби "102" ГУНП або особі, яка виконує його обов'язки за посадою.
Пунктом 1 розділу ІІ Посадової інструкції визначено, що інспектор відповідно до графіку чергування працівників відділу служби "102" УОАЗОР ГУНП в Тернопільській області, затвердженого начальником УОАЗОР або особою, яка виконує його обов'язки за посадою, є старшим зміни працівників підрозділу "102".
Відповідно до пп.2.14 та 2.15 п.2 розділу II Посадової інструкції, старший зміни працівник підрозділу "102" зобов'язаний: дотримуватися дисципліни і законності, Правил внутрішнього розпорядку, виконавської дисципліни, Інструкції з питань охорони праці та Правил пожежної безпеки; дотримуватися Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Згідно з п.4 та 15 розділу IV Посадової інструкції інспектору забороняється: без дозволу безпосереднього керівника в робочий час залишати робоче місце та розташування підрозділу; не ввічливо та некоректно спілкуватися з колегами по роботі.
Поряд з цим, відповідно до пп.1, 2 та 9 п.15 розділу III Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 (далі - Інструкція з організації реагування), передбачені обов'язки старшого зміни працівників підрозділу "102", а саме:
організовувати та контролювати роботу підпорядкованої зміни працівників підрозділу "102", зокрема вжиття працівниками підрозділів "102" заходів, насамперед віднесених до категорій "Альфа" та "Бета". У разі потреби надавати необхідну допомогу підлеглим в опрацюванні повідомлень про правопорушення або події та організації реагування на них;
розподіляти час чергування працівників підрозділу "102" з урахування навантаження на них. У разі завантаження всіх працівників приймати заяви і повідомлення про правопорушення або події особисто, а також залучати працівників, які перебувають на перерві (відпочинку);
за наявності технічної можливості визначати абонентські номери заявників, які намагалися зателефонувати до підрозділу "102", але з'єднання з якими не відбулося з різних причин. Доручати працівникам передзвонити ні такі номери для з'ясування обставин правопорушення або події.
За наслідками проведення службового розслідування 22.07.2021 складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 (а.с.55-60), з якого вбачається що позивач, в супереч наведеним нормам, заступивши 27.06.2021 на добове чергування в якості старшого зміни працівників відділу служби "102" о 09 год. 10 хв. безпричинно припинив виконання своїх посадових обов'язків та залишив на 2 год. своє робоче місце, розташоване в кімнаті операторів "102".
Як вказано в поясненні начальником відділу служби "102" капітаном поліції ОСОБА_2 (а.с.42-44), такою 27.06.2021 о 09 год. 10 хв. виявлено відсутність на робочому місці інспектора відділу служби "102" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Запитавши у працівників чергової зміни де знаходиться останній, їй повідомили, що ОСОБА_1 висловивши претензії з приводу увімкненого кондиціонера у кімнаті операторів "102" відмовився виконувати свої посадові повноваження та вийшов у приміщення чергової частини ГУНП в Тернопільській області. Окрім цього, ОСОБА_1 повідомив співробітників про те, що повернеться на робоче місце після вимкнення кондиціонеру. У приміщенні чергової частини ГУНП в Тернопільській області позивач знаходився прямо під увімкненим кондиціонером. Інспектору відділу служби "102" старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було дано три вказівки щодо зайняття свого робочого місця та забезпечення виконання своїх обов'язків як старшого зміни. Незважаючи на отримання від безпосереднього керівника зазначених вказівок, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився їх виконувати та висловлювався в адресу капітана поліції ОСОБА_2 ненормативною лексикою. Останній на вказівки оперативного чергового ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_3 також не відреагував.
Також зазначено, що внаслідок відсутності на робочому місці інспектора відділу служби "102" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було значно погіршено вчасне прийняття телефонних дзвінків, які надходять на спецлінію "102" ГУНП в Тернопільській області. Зокрема, працівники чергової зміни, у двох приймаючи велику кількість безперервних дзвінків належним чином не могли їх опрацьовувати, у зв'язку із чим, за час відсутності ОСОБА_1 , в системі програмного забезпечення "Callway" було зафіксовано 5 пропущених викликів, доступу до яких мають лише старші змін та начальник відділу служби "102". З метою уникнення не реєстрації звернень громадян, начальник відділу служби "102" капітан поліції ОСОБА_2 , використавши свій доступ до програмного забезпечення, визначила абонентські номери заявників, які намагалися зателефонувати до підрозділу "102", але з'єднання з якими не відбулося та доручила працівникам передзвонити на такі номери для з'ясування обставин правопорушення або події.
У своєму поясненні (а.с.49-50) позивач з приводу поставлених запитань пояснив, що 27.06.2021 він разом із інспекторами 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заступили на чергування, під час якого ним було залишено своє робоче місце загалом на 2 год. у зв'язку із тим, що в кімнаті операторів відділу служби "102" був увімкнений кондиціонер. Поряд із цим опитуваний підтвердив той факт, що начальник відділу служби "102" капітан поліції ОСОБА_2 віддавала йому вказівки зайняти своє робоче місце в кімнаті операторів "102" та продовжити роботу, на що він відмовився їх виконувати. Також в ході розмови із начальником відділу служби "102" капітаном поліції ОСОБА_2 ним вживалася нецензурна лексика.
Відповідно до наданих пояснень інспектором 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_4 , 27.06.2021 вона разом із інспектором 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_5 та інспектором відділу служби "102" старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 заступили на чергування. Однак, після заступлення на чергування інспектор відділу служби "102" старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився виконувати свої посадові повноваження та вийшов у приміщення чергової частини ГУНП Тернопільській області, пояснивши це тим, що працювати під час того, як увімкнено кондиціонер в кімнаті операторів "102" - не буде. Цього ж дня, по приходу " в службове приміщення начальника відділу служби "102 капітана полій ОСОБА_2 їй було повідомлено про даний факт. Будь які намагання ОСОБА_2 повернути на робоче місце ОСОБА_1 не вдались.
За час відсутності ОСОБА_1 на своєму робочому місці було значне погіршено вчасне прийняття телефонних дзвінків, які надходять на спецлінію "102" ГУНП в Тернопільській області. Разом із ОСОБА_5 , приймаючи велику кількість безперервний дзвінків, не встигали їх опрацьовувати у зв'язку із чим, за цей час, в системі програмного забезпечення "Callway" було зафіксовано 5 пропущених викликів, доступу до яких вони як оператори "102" не мають, оскільки доступ є лише у старших змін та начальника відділу служби "102". З метою уникнення не реєстрації звернень громадян, начальник відділу служби "102" капітан поліції ОСОБА_2 , використавши свій доступ до програмного забезпечення, визначила абонентські номери заявників, які намагалися зателефонувати до підрозділу "102", але з'єднання з якими не відбулося, для здійснення віддзвону до них.
Аналогічні за змістом пояснення, що і інспектор 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_4 надала інспектор 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_5 (а.с.47-48).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність інспектора відділу служби "102" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , під час проведення службового розслідування не встановлено.
При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача про відсутність пропущених викликів, які надходять на спецлінію "102" ГУНП в Тернопільській області, за час його відсутності на робочому місці з 9 год. 10 хв. 27.06.2021, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами із програмного забезпечення "Callway" та "Амур" (а.с.94-101), Хоча судом не встановлено наявність саме п'яти пропущених телефонних викликів в системі "Callway", наявність і одного попущеного виклику та багатьох отриманих дзвінків на службу "102" є достатнім доказом завантаженості всіх працівників прийманням заяв і повідомлень.
Суд відзначає, що належна робота служби "102" є важливою складовою забезпечення правоохоронної функції ГУНП в Тернопільській області і відсутність належного контролю за прийняттям дзвінків протягом годин є суттєвим порушенням службової дисципліни працівника поліції, який відмовився від такого обов'язку не виконавши вимоги Посадової інструкції старшого зміни працівника підрозділу "102".
Натомість вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, серед яких: рапорт начальника відділу служби "102" капітана поліції ОСОБА_2 , пояснення самого інспектора відділу служби "102" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , пояснення начальника відділу служби "102" капітана поліції ОСОБА_2 , пояснення інспектора 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_4 , пояснення інспектора 1-ї категорії відділу служби "102" ОСОБА_5 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що перелічені вище обставини свідчать про порушення позивачем службової дисципліни, вимог п.4 розділу І, п.1 розділу II, пп.2.14, 2.15 п.2 розділу II, п.4, 15 розділу IV Посадової інструкції, пп.1, 2 та 9 п.15 розділу III Інструкції з організації реагування, пп.10 п.1 та 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у безпідставному залишенні свого робочого місця, не виконанні вказівок свого безпосереднього керівника та використання в сторону начальника відділу служби "102" капітана поліції ОСОБА_2 ненормативної лексики, що є дисциплінарним проступком.
За вчинення вищезазначеного дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією обгрунтовано запропоновано висновком службового розслідування, складеного з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції відповідача, застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Водночас позивач не покликається як на підставу своїх вимог на невідповідність застосованого до нього виду дисциплінарного стягнення тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Водночас, суспільством висуваються підвищені вимоги до поліцейського через те, що він є носієм влади.
Поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції.
Обов'язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.
Такі висновки викладено Верховним Судом у постановах від 29.12.2020 у справі №802/2046/18-а та у від 16.10.2020 у справі № 814/2622/13-а.
Дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.
Також суд вважає, що обрання виду дисциплінарного стягнення в даному випадку є правом керівника ГУНП в Тернопільській області.
В розрізі встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про підставне застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани оскаржуваним наказом від 22.07.2021 №2161, прийнятим в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством, з дотриманням принципів пропорційності та законності у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування останнього, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваного рішення, про що описано вище.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Судом також враховується п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити в позові ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області генерала поліції третього рангу Богомола Олександра Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02 листопада 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Начальник Національної поліції України Головного управління національної поліції в Тернопільській області генерал поліції третього рангу Богомол Олександр Миколайович (місцезнаходження/місце проживання: вул. Валова, 11,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП );
- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Валова, 11,м. Тернопіль,Тернопільська область,46001, 40108720);
Головуючий суддя Мандзій О.П.