Справа №500/5299/21
02 листопада 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 10989,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 10989,85 грн, який в добровільному порядку не сплачений, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку за рішенням суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Судом на виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на адресу Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На адресу суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області надано інформацію, згідно з якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яка також була зазначена позивачем у позовній заяві.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 30.08.2021 була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та надана Відділом обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області: АДРЕСА_1 , проте поштове відправлення повернуто на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Копія ухвали про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, тому у силу вимог частини одинадцятої статті 126, пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням встановленого строку зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №820/5676/17.
За наведених обставин суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.
Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, заяв чи клопотань суду не направляв.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, встановив таке.
Фізична особа ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно довідки про наявність податкового боргу у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 10989,85 грн (основний платіж - 8431,05 грн, штрафні санкції - 2558,80 грн).
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла згідно поданої до податкового органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №г-4841/6 від 06.04.2018, відповідно до якої ОСОБА_1 на підставі статті 298 ПК України обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2018, зазначивши відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК України 2 гpyпy платника єдиного податку та застосованої ставки єдиного податку у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати згідно статті 293 ПК України. ОСОБА_1 згідно статті 295 ПК України щомісячно зобов'язаний сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску в сумі 944,60 грн не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця за 2020 рік та 1200,00 грн за 2021 рік. Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачене узгоджене податкове зобов'язання за 2020 рік (липень - грудень) в сумі 5667,60 грн, проте враховуючи переплату 836,55 грн сума заборгованості становить 4831,05 грн та за 2021 рік (січень - березень) в сумі 3600,00 грн.
Також нараховано штрафні санкції згідно податкового повідомлення - рішення від 08.09.2020 №0044855404 в сумі 2558,80 грн відповідно до акта №2861/19-00-54-04/ НОМЕР_1 від 28.07.2020, яким встановлено недотримання вимог пункту 295.1 статті 295 ПК України, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету суми узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за період з 20.01.2019 по 07.02.2020.
У відповідності до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Зважаючи на те, що відповідачем не сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань в інтегрованих картках за платником рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на суму 10989,85 грн.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. (пункт 56.11. статті 56 ПК України)
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідачу виставлялась та була надіслана податкова вимога №140143-54 від 19.05.2020 з часу виставлення якої податковий борг не переривався.
Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: виписками з інтегрованої картки платника податку, розрахунком суми боргу.
Згідно пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
З наявних в матеріалах справи вбачається, що позивач належним чином надіслав відповідачу для узгодження податкову вимогу.
Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Так, згідно підпункту 97.4.3 пункту 97.4 статті 97, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - є така фізична особа.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи (пункт 97.3 статті 97 ПК України).
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі на суму 10989,85 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням цих положень витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 10989,85 грн на р/р НОМЕР_2 , код банку одержувача 37977599, МФО 899998, код платежу 18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02 листопада 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач:
- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мартиць О.І.