Справа №628/3049/21
Провадження №2/628/1018/21
01 листопада 2021 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Буткової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп'янську Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомАкціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вказавши, що АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , 27.09.2007 уклали кредитний договір HAR0GK01270036.
Згідно договору АТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 17850,00 (Долар США) на термін до 23.09.2027, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 17850,00 (Долар США).
24.10.2012 банкзвернувся до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 .
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26.04.2013 було задоволено стягнути заборгованість в розмірі 24273,59 (Долар США) нараховану станом на 21.03.2013.
Винесення рішення Куп'янським міськрайонним судом Харківської області від 26.04.2013, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним зобов'язання.
Прострочена сума заборгованості становить 7152,97 (Долар США).
Оскільки з відповідача було стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з дати укладення кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в рішенні Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26.04.2013, тобто за період з 27.09.2007 по 21.03.2013, то за період після подання позовної заяви від 24.10.2012, з 25.10.2012 по 13.07.2021 відповідач має заборгованість у розмірі 1970,48 (Долар США), яка складається з наступного: 1907,48 (Долар США) - 3% річних від простроченої суми.
В забезпечення виконання зобов'язання за договором HAR0GK01270036 між АТ КБ «ПриватБанк» укладено договори поруки з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У зв'язку з вищевикладеним, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 1907,48 (Долар США), що за курсом 27.29 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.07.2021 складає 52055,12 грн. станом на 13.07.2021 за кредитним договором HAR0GK01270036 від 27.09.2007, яка складається з наступного: 1907,48 (Долар США) - 3% річних від простроченої суми. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідачів понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 18.08.2021 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та не заперечує проти прийняття заочного рішення по справі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомили, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, поважності неявки не убачається.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
За таких обставин, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що відповідно до укладеного договору HAR0GK01270036 від 27.09.2007 ОСОБА_1 27.09.2007 року отримав кредит у розмірі 14700,00 (Долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.09.2027. (а.с. 27-31) Також було узгоджено графік погашення кредиту (а.с. 32-33).
27.09.2007 в забезпечення виконання зобов'язання за договором HAR0GK01270036 між АТ КБ «ПриватБанк» укладено договори поруки з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . (а.с. 34-37)
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26.04.2013 у справі №628/120/13-ц позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено, та ухвалено: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № НАR0GК01270036 від 27.09.2007 року у розмірі 24273,59 Доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ складає 193945,98 грн., а також судові витрати - судовий збір в розмірі 2885,90 грн..» (а.с. 12-17). Дане рішення набрало законної сили 25.07.2013.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статі 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та трьох відсотків річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16, провадження № 14-254цс19.
Згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом в постанові від 14.02.2018 по справі № 564/2199/15-ц, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення коштів саме на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Перевіривши розрахунок позивача (а.с. 18, 19), суд вважає його обґрунтованим. Доказів повної чи часткової сплати заборгованості, стягнутої рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26.04.2013, відповідачами не надано.
Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачами не спростований.
Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь АТ КБ «Приватбанк» нарахованої заборгованості у розмірі 1907,48 (Долар США), що за курсом 27.29 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.07.2021 складає 52055,12 грн. станом на 13.07.2021 за кредитним договором HAR0GK01270036 від 27.09.2007, яка складається з наступного: 1907,48 (Долар США) - 3% річних від простроченої суми.
Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідачі не надали суду належних доказів повної чи часткової сплати нарахованої суми, не спростували наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також треба стягнути і судові витрати, які складаються з розміру сплаченого судового збору - 2270,00 грн..
Керуючись ст. ст.141, 263, 264, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 554, 610, 625, 1050 ЦК України, суд-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (юридична адреса якого: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 1907,48 (Долар США), що за курсом 27.29 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.07.2021 складає 52055,12 грн. станом на 13.07.2021 за кредитним договором HAR0GK01270036 від 27.09.2007, яка складається з наступного: 1907,48 (Долар США) - 3% річних від простроченої суми
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (юридична адреса якого: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., по 756,67 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя: В.В. Барабанова